Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Українське слово у вимірі часу: від витоків до утвердження національної ідентичності»

27 жовтня 2026 року, у День української писемності та мови, в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Українське слово у вимірі часу: від витоків до утвердження національної ідентичності». Символічно, що саме в день, присвячений українському слову, рідна мова стала предметом наукового осмислення в епохальному вимірі, літературному контексті, медійному вираженні та міжкультурній комунікації. Наукове зібрання відбулося в один із найскладніших періодів новітньої історії, коли Україна понад чотири роки мужньо протистоїть російській агресії, відстоюючи свою незалежність, територіальну цілісність, національну ідентичність, а також право українців на вільне життя й повноцінне функціонування рідної мови. У роботі конференції взяли участь понад 400 науковців, освітян та здобувачів освіти з України та закордону. У програмі представлені наукові установи та заклади освіти різних рівнів.

До конференції долучилися колеги з Інституту української мови НАН України, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова,  Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Хмельницького національного університету, Херсонського державного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту історії України Національної академії наук України, Національної академії Служби безпеки України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Уманського національного університету, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Національного університету «Києво-Могилянська академія», ГО «Національна академія наук вищої освіти України», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національного університету «Київський авіаційний інститут», Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж мистецтв та дизайну КНУТД», Київського військового ліцею імені Івана Богуна, Калуського політехнічного фахового коледжу, Брюссельського вільного університету Бельгії, Опольського університету та ін.

Модераторами конференції стали науковці Українського державного університету імені Михайла Драгоманова: Олександра Марків, завідувач кафедри журналістики, медіалінгвістики і української наукової мови факультету української філології та журналістики імені Андрія Малишка, кандидат педагогічних наук, доцент, та Олена Дияк, завідувач кафедри української й іноземних мов та методик викладання в початковій і дошкільній освіті педагогічного факультету, кандидат філологічних наук, доцент.

Зі вступним словом до учасників конференції звернувся Анатолій Висоцький, декан факультету української філології та журналістики імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, доктор філологічних наук, професор. Він привітав учасників наукового заходу, наголосив на важливості дослідження актуальних проблем української мови та побажав присутнім плідної наукової дискусії, нових ідей і вагомих здобутків.

Пленарне засідання розпочалося з вітального слова ректора Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, академіка НАПН України, члена-кореспондента НАН України, доктора філософських наук, професора Віктора Андрущенка. Він наголосив на особливій важливості розвитку й утвердження українського слова в умовах війни, побажав учасникам плідної роботи, наукової зацікавленості та ґрунтовних висновків. До привітань долучилися проректори університету: доктор фізико-математичних наук, професор Григорій Тобрін та доктор філософських наук, професор Роман Вернидуб.

Особливо вагомо прозвучало вітальне слово Віктора Мойсієнка –  директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України. Він наголосив, що українська мова є тим ресурсом, який підтримує силу духу нашого війська, а її потенціал є джерелом національної свідомості та утвердження української ідентичності.

Теми доповідей розвивалися довкола мови як основи національної самобутності та історичної пам’яті. У поле обговорення потрапила мовознавча еліта як чинник національної безпеки, мовна деокупація публічного простору, мовно-комунікативна адаптація українських підлітків-біженців у процесі соціокультурної інтеграції, вплив реалій російсько-української війни на трансформацію лекcем у сучасному медіадискурсі тощо. А закінчилося пленарне слухання написанням Радіодиктанту національної єдності-2026, що об’єднав краян із різних куточків світу.

Важливою частиною конференції стала робота семи секцій: «Мова як форпост національної безпеки й самобутності», «Історичний розвиток і діалектний ландшафт української мови», «Трансформаційні процеси в сучасній українській мові», «Лінгводидактичні інновації дошкільної та початкової освіти й цифрові інструменти в мовній підготовці фахівця», «Роль медіа в утвердженні національної свідомості та державної мови», «Література як простір конструювання національної ідентичності: історичні, культурні та геопоетичні виміри», «Сучасні перекладознавчі аспекти міжкультурної комунікації».

Учасники конференції обговорили роль української мови у зміцненні національної безпеки й утвердженні ідентичності, особливості її історичного розвитку та сучасних трансформацій, інноваційні підходи до мовної освіти, вплив медіа на формування національної свідомості, а також значення літератури й перекладу в міжкультурному діалозі. Наукові дискусії засвідчили актуальність міждисциплінарного осмислення мовних, літературних і культурних процесів, сприяли обміну дослідницьким досвідом та окреслили перспективи подальших наукових пошуків.

Конференція стала не лише простором презентації наукових результатів, а й можливістю ще раз переконатися: українське слово є живою силою – воно формує смисли, об’єднує суспільство, зберігає пам’ять, утверджує ідентичність.

Після секційних засідань учасники конференції долучилися до роботи круглого столу «Чинний український правопис у сучасному мовопросторі: здобутки та проблемні аспекти практичного застосування», де обговорили правописні новації сучасної української мови та що змінилося після запровадження чинної редакції Українського правопису.

Дякуємо всім учасникам конференції за наукову активність, фахову відкритість і стійку громадянську позицію, яка проявляється у любові, повазі та відповідальності за українське слово.

Так ми утверджуємо українське.

Так ми плекаємо своє.

Так ми переможемо!