«Максим – серце золоте»: ким був Рильський до того, як став класиком?
Ми знаємо Максима Тадейовича як поета, академіка, майстра слова, але не всі знають, що 12 років він був учителем. «Я сам учителював довгенько… На власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли вчителі…». Саме про це студенти на викладачі Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, зокрема факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, говорили 22 травня 2025 року на зустрічі з його онуком, теж Максимом Рильським, у межах Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Постать Максима Рильського в українському культурному просторі». Він показав усім архіви, рукописи, фото, зокрема на якому дідусь тримає його ще малого на руках.
«Я люблю, коли є в домі діти, і коли вночі вони сміються», – писав Максим Тадейович.
Шлях Максима Тадейовича до літератури не був прямим. За наполяганням матері, яка мріяла, аби син мав «хлібну професію», він вступив на медицину. Але не за покликанням серця, а просто тому, що тоді медиків не брали до війська. Та й здоров’я підводило: Максим Рильський більше часу проводив на реабілітації в селі, ніж на парах, тому так і не склав іспити.
«До речі, іспити з математики сняться мені іноді й досі, “я провалююсь” на них – і прокидаюся із тремтінням у серці».
Але справжнє покликання чекало в іншому місці: у Сквирі, де Рильський 1918 року працював у садовому відділі й викладав українську мову для службовців. Так розпочався його вчительський шлях. Він вчив дітей селян і дорослих, відкривав драмгуртки, носив у руках одночасно книжки й дрова для школи.
«Я рвався в даль, як журавель у вирій , і в садовому відділі сидів…» – згадував він.
Рильський не терпів зубріння. Влаштовував уроки-екскурсії, читав Шевченка так, що учні затамовували подих.
Ще дуже багато цікавих деталей про життя і творчість поета наші викладачі на студенти дізналися з перших уст, від онука Максима Рильського. Але головне, що після такої зустрічі хочеться бути вчителем, і таким, який уміє читати між рядками й бачити за ними людину!
Авторка: Маргарита Самойлюк