Загадкові символи, або Як українознавці писанки малювали
До давньої традиції приготування до Великодня долучились студенти 401-уу групи факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка. Юлія Голуб, Марія Бадьон, Ірина Басанська, Віталіна Хода та Вікторія Сиротенко провели на факультеті майстер-клас із писанкарства.
- Христос Воскрес!
- Воістину Воскрес! – чутимемо ми незабаром звідусіль.
Українці завжди за будь-яких життєвих обставин та економічних умов ретельно заздалегідь готувалися до одного із найбільших християнських свят. Як відомо, кожна українська родина має свої традиції підготовки та святкування Великодня. В одних родинах жінки і дівчата ще зі Стрітення, тобто із середини лютого, починають розписувати писанки. В інших, завчасно запасшись цибулинним лушпинням, фарбують крашанки. Кожна господиня має свій особливий рецепт приготування обрядового хліба – паски. А який святковий стіл без скоромних страв, передовсім домашніх ковбас? Отож доклавши усіх кулінарних зусиль кожна господиня збирає свій великодній кошик, прикрашаючи його вишитим рушничком.
Не залишились осторонь цієї давньої традиції й українознавці. Студенти 401 уу групи Юлія Голуб, Марія Бадьон, Ірина Басанська, Віталіна Хода та Вікторія Сиротенко провели на факультеті майстер-клас із писанкарства. Спочатку Марія Бадьон ознайомила присутніх зі значенням символів, які українці з давніх-давен зображували на писанках. Після завершення теоретичної частини учасники майстер-класу взялися до практики. Хтось орудував писачком вправно, хтось робив перші несміливі спроби, але незабаром на писанках з’явилися знаки-символи сонця, дерево життя, різноманітні квіти, пшеничне колосся, зображення хреста та ружі.
Кожен учасник майстер-класу збагатився знаннями та практичними навичками розмальовування писанок і зробив крок у підготовці до Великодня.
Українознавці вітають усіх малишківців зі святим Великоднем! Миру і злагоди, добробуту і процвітання, щедрого великоднього кошика!
Великдень – свято весни, тому й хочеться привітати усіх віршованими рядками поета Романа Завадовича:
Під зорями весна ще буде спати,
Ще місто мла вкриватиме густа,
А ми до церкви підем привітати
Воскреслого Христа.
А в церкві так велично, світло буде,
Заграють дзвони із церковних веж,
і разом з ними заспівають люди:
"Христос воскрес!"
У поле, в ліс, де сніг останній тане,
У досвіток покотиться луна,
А там зі сну прокинеться і встане
Дзвінка весна.
І зійде сонце, наче кругла паска,
Мов писанка, розквітне вся земля –
Радіймо, друзі! Великодня казка
Гаївкою хай серце звеселя!
Співаймо, друзі, в великоднім колі
І Господа воскреслого молім,
Щоб обновивсь весною щастя й долі
Наш Рідний край, наш Дім.
Олена Подобєд,
доцент кафедри історії та етнополітики