За лаштунками «Коронації слова»
Виграє лише той, хто наступає! Ці слова мають стати девізом для молодих письменників, які прагнуть, щоб їхні твори знайшли своїх читачів. Такою думкою завершив свій виступ на церемонії «Коронація слова» її засновник – Юрій Логуш 5 червня, коли найпрестижніша літературна премія країни «Коронація слова» оголосила своїх лауреатів.
«Дорогий завтрашній переможцю Коронації! Можливо, Ти зараз в потязі, як і я, а можливо чекаєш свого тріумфу десь ближче... І ще не знаєш, що Ти - переможець. Я трохи Тобі заздрю, якщо відверто. По-доброму))) Бо завтра може бути найкращий день Твого життя. Принаймі, Ти ніколи його не забудеш.
Носи корону з гідністю! (Якось пафосно вийшло;)) Ну та нехай.», – Богдан Коломійчук на своїй сторінці у фейсбуці напередодні церемонії.
І ось переможця короновано! Роман «Вільний світ» киянки Тетяни Белімової отримав схвальні відгуки від усіх членів журі. Письменниця розповіла, що це книга про Другу світову війну, це сімейна сага, яка оповідає про історію двох родин. Одна з них – київська, інша – з Черкаської області, причому у кожній є молодий юнак, якого війна забирає у свої обійми. Перед читачем постає два життєвих вибора цих героїв, два шляхи, якими вони йдуть. Родинний досвід і свідчення очевидців – це зуміла охопити переможниця конкурсу, аби втілити свій талант у роман, який цьогоріч став найкращим.
А як же все починалося? Ціково ж привідкрити завісу престижного конкурсу і дізнатись деякі секрети.
Понад 5 тисяч рукописів надійшло на конкурс впродовж року: романи, кіносценарії, п’єси, пісенна лірика та відповідні твори для дітей. За його умовами – це обов’зково твори, що раніше не друкувалися. А у випадку порушення – дискваліфікація, навіть коли твір вийшов у фінал. Ще одна важлива умова – ніхто не знає справжнє ім’я автора, лише псевдонім. Це засвідчує чесність конкурсу, бо неважливо популярний автор, чи лише починає свій творчий шлях. Крім того, дозволяє тримати інтригу, і тільки вже на сцені стає відомо, хто цей загадковий майстер пера.
Рукописи перечитують експерти, групують їх за жанрами, тематикою, обирають кращі. Це величезний об’єм роботи, що потребує уважності та терпіння. Далі кращі твори отримують члени журі, це відомі люди, знавці своєї справи, кращі з кращих. Вони уважно читають, виставляють бали і на засіданні членів журі з кожної номінації висловлюють свою думку про той чи інший твір. Цікаво, що іноді трапляються абсолютно протилежні відгуки. Один і той же твір може викликати як захоплене схвалення, так і негативну критику. І як же тут обійтися без суперечок, що іноді затягуються на години. А буває й таке, що навіть папери злітають у повітря чи хтось зривається зі свого місця під впливом емоцій. Звичайно, кожна думка є суб’єктивною, та є певні критерії, якими послуговуються експерти та журі. Вікторія Гранецька, письменниця, лауретка та двічі учасниця журі літературного конкурсу, розповіла, що «Коронація» шукає сюжетні жанрові твори, лише якісний текст має шанс на успіх. «Це має бути твір, який має потенціал бестселлера».
І ось найкращі твори обрано, але ж таємниця не розголошується аж до церемонії нагородження. Місце для проведення церемонії (Центральний будинок Збройних сил України) цього року обрали неспроста. Адже, як зазначила засновниця конкурсу Тетяна Логуш, зараз, у часи неспокою, коли вбивають наших патріотів, доречніше провести церемонію скромно і не забути вшанувати пам’ять загиблих. А письменники зі своєю зброєю – словом, завжди були носіями національної їдеї.
У чому ж секрет успіху такого конкусу, що вже 14 років поспіль невтомно підіймає сучасну українську літературу? Мабуть у тому, що тут зібралися саме ті, хто по-справжньому любить українське слово та Україну. Крім того, щороку велика кількість волонтерів долучається до роботи у «Коронації слова», які вкладають сюди частинку своєї душі.
Юлія Горбань
