14798837 349608422040432 1616397106 n 14801032 349608492040425 345332454 n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, багаторічну сумлінну співпрацю з Малою академією наук та високий професіоналізм отримала нагороду Верховної Ради України за поданням Малої академії наук Плющ Марія Яківна – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

24 жовтня президент Малої академії наук Довгий Станіслав Олексійович урочисто вручив нагороду шановній Марії Яківні на засіданні ректорату НПУ імені М.П.Драгоманова.

 

Колектив Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова щиро вітає Марію Яківну з почесною відзнакою і зичить творчої наснаги та довгої плідної праці на науковій ниві!

Кафедра української мови

зав. каф. Плющ М.Я. д.ф.н., проф.,

Заслужений працівник освіти України,

дійсний член Академії вищої освіти України

 

Кафедра української мови працює в такому складі: зав. кафедри проф., д.ф.н., М.Я.Плющ; професори кафедри: д.ф.н. О.І.Леута, д.ф.н. Н.І.Бойко, к.ф.н. Г.О.Козачук, к.ф.н. Н.П.Гальона; доценти: к.ф.н. К.Д.Паршак, к.ф.н. І.І.Овчиннікова, к.ф.н. Л.М.Марчило, к.ф.н.І.В.Дудко, к.ф.н. О.В.Куц, к.ф.н. Н.В.Векуа; к.ф.н. О.Р.Гаврилюк, к.ф.н. І.В.Воловенко, к.ф.н. В.Г.Шемет, ст.викладачі О.О.Конєєва, С.Г.Алексєєва, к.ф.н. О.П.Сулима, к.ф.н. Ю.С.Макарець; за сумісництвом працювали професор, к.ф.н. А.В.Висоцький, доцент, к.ф.н. М.Г.Железняк. Старший викладач кафедри української мови, к.ф.н. Багмут І.В. перебувають у відрядженні за кордоном в Угорщині.

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Історія кафедри української мови розпочинається з циклової комісії слов'янського мовознавства Київського інституту народної освіти, створеного 1920 р. на базі університету та Вищих жіночих курсів. Цикловою комісією, а потім кафед­рою протягом 1920-1937 рр. керував видатний славіст М.Грунський. Основні праці М.Грунського присвячені аналізові старослов’янських пам’яток, зокрема Київських глаголичних листків, Зографського й Охридського євангелій, Фрейзингенських уривків, проблемам фонетики й морфології. У пореволюційні роки вчений приділив значну увагу питанням української мови як автор навчальних посібників для широкого кола користувачів. Важливу роль у фаховій підготовці вчителів української мови відіграла підручна книга для педвишів “Історія форм української мови”, написана М.Грунським у співавторстві з П.Ковальовим, який також у передвоєнні роки працював на кафедрі.

У 1937 р. кафедру очолив видатний мовозна­вець професор. О.Синявський, з науковою та педагогічною діяльністю якого пов'язані визначні досягнення мовознавчої науки, зокрема нормування української літературної мови, дослідження теоретичних проблем фонології, культури мови, діалектології, створення правопису української мови. О.Синявський був активним учасником заходів, пов’язаних з добою українізації. Його перу належать численні навчальні посібники й практичні порадники з української мови. Він виконав величезний обсяг роботи як один із авторів Українського правопису 1928 р. Працюючи в АН УРСР, О.Синявський доклав багато зусиль до розвитку діалектологічних студій. Як пам’ятку українського мовознавства необхідно кваліфікувати працю О.Синявського “Норми української мови”, яку він присвятив українському вчительству. У тому ж 1937 р. професор О.Синявський став жертвою терору, спрямованого на знищення української інтелігенції.

До 1950 р. кафедру очолював доцент Б. Кулик - автор підручників з української мови для вищої та середньої школи.

Протягом 1937-1941 рр., а також у перші повоєнні роки на кафедрі працював видатний мовознавець професор М. Жовтобрюх, який не припиняв викладацької роботи й пізніше, працюючи в Інституті мовознавства імені О.Потебні НАН України. Професору М. Жовтобрюхові належать виз­начні праці з історії української мови, історії українського мовознавства, а також численні підручники й посібники для студентів-філологів. На особливу увагу заслуговують фундаментальні монографічні дослідження М.Жовтобрюха “Мова української преси (до середини дев’яностих років ХІХ ст.)” і “Мова української періодичної преси (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)”, в яких на широкому культурно-історичному тлі висвітлено складні шляхи розвитку й нормування української літературної мови за обставин переслідувань і заборон. М.Жовтобрюх – автор цінного дослідження “Нарис історії українського радянського мовознавства (1918 - 1941)” Він був одним із найавторитетніших фахівців у галузі історичної фонетики української мови, що знайшло відображення в академічному виданні “Історія української мови. Фонетика”, відзначеному премією імені І.Франка АН УРСР.

1950 року на базі кафедри створюються дві: кафедра ук­раїнської мови і кафедра російської мови. Значний внесок у розбудову кафедри зробив професор А.Медушевський - ав­тор фундаментального дослідження з методики вивчення фо­нетики і морфології української мови в середній школі, шкільного підручника з синтаксису української мови, співав­тор і відповідальний редактор підручника для педінститутів "Сучасна українська літературна мова" (1975) та ін.

З 1976 по 1980 рр. кафедрою керував професор В.Лобо­да, якому належать монографічні праці “Топонімія Дніпро-Бузького межиріччя”, “Власні назви і відтопонімічні утворення Інгуло-Бузького межиріччя” (у співавт.), а також дослідження з проблем історичного син­таксису української мови, розділи у підручнику "Сучасна ук­раїнська літературна мова", що вийшов шістьма виданнями.

У цей час на кафедрі працювали доцент О. Пархоменко – автор підручника з української мови для педучилищ; доцент М.Плющ – автор праць із питань словотвору, співавтор підручника за ред.. А.Медушевського; доцент М.Бойчук – відомий дослідник проблем історії української мови і вида­вець писемних пам'яток ; доцент О.Блик – автор шкільних підручників та посібників з української мови, а також праць з історичного синтаксису української мови; доцент О.Бріцина – дослідниця лінгвістичної спадщини О. Потебні і автор по­сібників з української мови для вищої школи; доцент Л.Мацько - дослідниця проблем стилістики української мови, співавтор підручників з української мови для вищої та серед­ньої школи, а також підручників для студентів-філологів зі стилістики української мови та риторики; Н.Кучеренко, науково-методична діяльність якої була зосереджена на створенні практичних навчальних по­сібників з української мови; доцент В.Войцехівська, наукові зацікавлення якої зорієнтовані на дослідження специфіки дієслова; доцент Л. Марченко - дослідниця лексичної синоніміки української мови; доц. Н. Шкуратяна - автор праць з методики викладан­ня української мови, підручників і посібників для середньої та вищої школи; доцент А. Очеретний, праці якого були при­свячені дослідженню діалектної лексики української мови, а також доценти Л.Давидова і Г.Довженко, праці яких були присвячені проблемам синтаксису української мови.

З 1981по 2006 р. кафедру очолює професор А. Грищенко. Праці професора, дійсного члена АПН України А. Грищенка присвячені питанням синтаксису, морфології та словотвору української мови в синхронному й діахронному аспектах. Крім двох монографій, йому належать великі за обсягом розділи в таких фундаментальних працях, як «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» за ред.. О.Мельничука, «Історія української мови («Морфологія» і «Синтаксис»), «Словотвір сучасної української мови», «Украинская граматика», «Морфологічна будова української мови» та ін. Участь професора А.Грищенка в написанні праці «Історія української мови» в 4-х книгах відзначена премією імені І.Франка НАН України. Під керівництвом професора А.Грищенка створено підручник для філологічних факультетів університетів та інститутів «Сучасна українська літературна мова» (перше видання – 1993 р., друге – 1997 р., третє – 2002 р.). При кафедрі української мови в аспірантурі навчалися М.І.Степаненко, нині ректор Полтавського університету, та Вокальчук Г.М. – докторантка кафедри української мови.

Протягом тривалого часу на кафедрі працювали професори С. Бевзенко і Г.Удовиченко, а також П.Дудик.

Професор С. Бевзенко відомий науковій громадськості як визначний фахівець, у працях якого знайшли кваліфіко­ваний аналіз різноманітні проблеми історії та діалектології української мови. Не втрачає актуальності видана ним 1960 р. "Історична морфологія української мови ("Нариси із словозміни та словотвору"). Професору С. Бевзенкові належать численні дослідження з історичного синтаксису та діалекто­логії української мови. Останній аспект наукових студій знайшов безпосереднє відображення в його підручнику "Ук­раїнська діалектологія" для студентів-філологів. Професор
С. Бевзенко — один із співавторів академічної праці "Істо­рія української мови. Морфологія", відповідальний редактор важливої лексикографічної праці "Інверсійний словник ук­раїнської мови", автор монографічного дослідження з історії українського мовознавства.

Професор Г. Удовиченко — відомий дослідник синтаксису, важливі аспекти якого висвітлено в монографії " Сло­восполучення в сучасній українській мові". Другим важли­вим аспектом наукової роботи професора
Г. Удовиченка були питання фразеології української мови, зокрема, її лексиког­рафічна інтерпретація.

Він – автор лексикографічних праць: однотомного словника ідіом української мови і двотом­ного словника фразеології. Згадані праці - важливе джерело для ознайомлення з багатствами української мови, реалізова­ними в численних текстах художньої літератури. Професор Г. Удовиченко створив два посібники з курсу " Загальне мовоз­навство", широко використовувані в навчальному процесі фахових кафедр.Наукові зацікавлення професора П.Дудика, який працював на кафедрі протягом 1996-1998 рр., стосуються передусім синтаксису української мови, зокрема тих проблем цього граматичного аспекту мовної структури, які безпосеред­ньо пов'язані з живомовною реалізацією синтаксичних струк­тур. Професору П.Дудикові належить глибоке за змістом мо­нографічне дослідження українського усного літературного мовлення, в якому знайшли відображення його наукові по­шуки з проблем еліптичності, неповноти й односкладності ре­чення. Він взяв участь у написанні праці "Сучасна українсь­ка літературна мова. Синтаксис" за ред. О.Мельничука, у співавторстві з професором О.Дорошенком видав підручник для студентів "Вступ до мовознавства". У його науковій діяльності гармонійно поєднуються теоретичні й лінгводидактичні аспекти досліджень, підтвердженням чого можуть бути підручники з синтаксису для середньої школи і педучилищ та методичні рекомендації до них, призначені для вчителів української мови.

Сучасний стан кафедри

З 2006 р. кафедру очолює професор М.Плющ. У складі кафедри працюють професори Г.Козачук, О.Леута, А.Висоцький, доценти К.Паршак, М.Железняк, Н.Гальона, І.Овчиннікова, Л.Марчило, І.Дудко, О.Куц, старші викладачі О.Конєєва, С.Алексеєва, Н.Векуа, І.Багмут, Л.Гмиря, В.Шемет, О.Сулима, О.Гаврилюк, Ю.Макарець.

Науково-методична робота членів кафедри охоплює широке коло проблем українського мовознавства, безпосередньо видання підручників української мови вищої школи та посібників, пов’язаних з фаховою лінгвістичною підготовкою вчителів української мови та літератури.

Професор М. Плющ, яка працює на кафедрі з 1953 року, належить до відомих дослідників-мовознавців, перу якої належить близько 300 наукових праць. Розпочавши свою наукову діяльність із кандидатської дисертації, присвяченої питанням словотвору, вона опублікувала низку статей і навчальний посібник «Словотворення та вивчення його в школі». Власне теоретичним аспектам синтаксичної системи української мови присвячена її докторська дисертація, у її науковому доробку три монографії ("Відмінок у семантико-синтаксичній структурі простого речення" та "Категорії суб'єкта і об'єкта в структурі простого речення"); « Словоформа у семантично елементарному та ускладненому речення». Вона є автором підручника «Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія.», співавтором підручників «Сучасна українська літературна мова» / за ред.., А.П.Медушевського (1975); за ред.. А.П.Грищенка (1994 та ін.. видань); за ред.. М.Я.Плющ, що виходив сімома виданнями та ін.., а також підручників з української мови для 9, 10, 11 класів коледжів, ліцеїв багатьох навчально-методичних посібників для вчителів. Її наукова діяльність відзначена «Медаллю честі» у номінації Жінки світу в галузі наук (Кембридж, Англія).

Професор Г.Козачук відома як кваліфікований дослід­ник лексичної специфіки волинських говірок української мови на широкому культурно-етнографічному тлі відповід­ного регіону.Не менш важливим в науково-педагогічній діяльності професора Г. Козачук стали проблеми синтаксису, а також лінгводидактичний опис функціонування сучасної української літературної мови, відображений у її підручниках та посібниках для студентів-філологів, зокрема таких, як "Українська мова. Практикум", "Практичний курс українсь­кої мови" (у співавторстві), "Українська мова — для абітурієнтів" та ін.

Пофесор А.Висоцький – нині директор Інституту української філології – автор праць з питань семантичного аналізу якісних прикметників, працює над докторською дисертацією, присвяченою аналізові ролі прислівників і функціонально співвідносних з ними компонентів у формуванні адвербіальної синтаксичної сфери у структурі простого речення. Опублікував комплекс навчальних програм для курсів підвищення кваліфікаціївикладачів української мови як іноземної.

Професор О. Леута – автор підручника “Старослов’янська мова” для студентів педагогічних університетів. Співавтор підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Плющ і збірника вправ, що забезпечує практичний аспект використан­ня згаданого підручника. Опублікував дві монографії за матеріалами докторської дисертації, присвячених синтаксичній проблематиці дієслівного предиката у структурно-семантичній організації речення.

Професор Н.Гальона — співавтор збірника вправ з сучасної української літературної мови за ред. М.Плющ. Теоретичні аспекти її студій над кандидатською дисертацією були зосереджені у сфері модальної організації речення (висловлення) і проблем валентності лексичних одиниць. Нині працює над докторською дисертацією, присвяченою проблемі валентності ознакових слів.

Предметом наукових зацікавлень доцента І.Овчиннікової є семантико-валентнісний аналіз дієслівної лексики української мови, зокре­ма лексикографічна інтерпретація дієслівної сполучуваності.

Доцент М.Железняк продовжує вивчення синтаксичної системи говорів Лівобережного Полісся, які становлять значний науковий інтерес насамперед у плані збереження ба­гатьох архаїчних ознак організації простого і складного ре­чення і можливостей реконструкції найдавніших синтаксич­них структур.

Доцент, кандидат філологічних наук Л.Марчило досліджує історію становлення видо-часової системи дієслова в українській мові, вивчає мову давньо- та староукраїнських пам’яток.

Доцент К.Паршак досліджує історичне становлення лек­сики східнослов'янських мов, пов'язаної з номінаціями у сфері ремесел та промислового виробництва.

Доцент І.Дудко працює над монографічним дослідженням з питань ономасіологічних характеристик дієслівних граматичних категорій.

Доцент О.Куц досліджує питання дієслівної валентності з погляду граматичної і семантичної субкатегоризації відповідних лексичних одиниць.

Доцент О.Гаврилюк після захисту кандидатської дисертації продовжує опрацьовувати проблеми синтаксису української мови.

Старші викладачі О.Конєєва і С.Алексеєва досліджують проблеми структури простого речення.

Предметом дослідження викладача, доцента Н.Векуа є історія формування та функціонування значеннєвих розрядів прикметників та їх семантичні й функціональні особливості у сучасній українській літературній мові; фонетичні особливості старослов’янської мови.

Кандидат філологічних наук, старший викладач І.Багмут досліджує питання лексико-семантичної структури української мови.

Предметом наукового дослідження старшого викладача В.Шемет є семантика і структура афіксоїдних дериватів в українській мові.

Старший викладач О.Сулима після захисту кандидатської дисертації продовжує опрацьовувати проблеми синтаксису української мови.

Старший викладач Л.Гмиря після захисту кандидатської дисертації присвяченої семантико-синтаксичній структурі речень з двовалентними предикатами, працювала в Московському лінгвістичному університеті.

Кафедра забезпечує викладання курсів "Сучасна українська літературна мова", "Історична граматика української мови", "Вступ до мовознавства", "Загальне мовознавство", "Старослов'янська мова", "Українська діалектологія" на факультеті української філології (денна та заочна форма навчання), вечірньому факультеті та теоретичних курсів для магістрів.

При кафедрі української мови функціонує аспірантура і докторантура. за фахом 10.02.01 - українська мова, випускники якої пра­цюють у науково-дослідних інститутах НАН України, університетах і педаго­гічних університетах України (Київському, Ніжинському, Сумському, Полтавському, Кам'янець-Подільському, Черкаському, Запорізькому, Волинському, Херсонському, Миколаївському, Рівненському та ін..).

У докторантурі при кафедрі за тим же фахом виконали наукові дослідження й успішно захистили дисертації профе­сор В.Грещук (Прикарпатський університет), професор В. Лучик , Н.Бойко (Ніжинський педагогічний університет).

25 випускників аспірантури кафедри української мови повоєнного часу захистили докторські дисертації зі спеціальності «українська мова» та методика навчання української мови.

Кафедра є опорною для вищого навчального закладу Кримського державного гуманітарного університету імені П.Тичини, студенти якого вступають до магістратури Інституту української філології, зокрема зі спеціальності «Українська мова».

Кафедра української мови підтримує міжнародні зв’язки з Філософським факультетом Пряшівського університету (Словаччина), Відділенням славістики Тартуського університету (Естонія), Філологічним факультетом Пряшівського університету (Словаччина), Відділенням славістики Тартуського університету (Естонія), Філологічним факультетом Талліннського університету (Естонія), Філологічним факультетом Сегедського університету (Угорщина), Московським лінгвістичним університетом (Росія), Мінським державним університетом (Білорусь), Ягеллонським університетом (Польща).

Вагомі досягнення кафедри української мови Інституту української філології полягають у тому, що:

1.Кафедра української мови славиться в Україні потужними науковими школами (з 50-х років ХХ ст.. і нині) доктора педагогічних наук А.П.Медушевського, д.ф.н. С.П.Бевзенка, д.ф.н. А.П.Грищенка, д.ф.н. М.Я.Плющ.

Більшість докторів філологічних та педагогічних (із методики навчання української мови) в Україні навчалися у повоєнний період в аспірантурі кафедри української мови педагогічного інституту імені О.М.Горького – нині Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова М.Я. Плющ, Л.І.Мацько, М.Ф.Алефіренко, М.І.Голянич, П.І. Білоусенко, А.К.Мойсієнко, Н.І.Бойко, Н.Л.Іваницька, М.І.Степаненко, М.М.Ожоган, М.В.Мірченко, Н.О.Мех, О.І.Леута, В.В.Жайворонок, Н.Ставицька, Г.М.Вокальчук, Л.М.Руденко, Г.В.Онкович, Л.П.Погиба, М.І.Калько, С.О.Караман, А.Й.Капська, К.Ф.Шульжук, В.П.Олексенко, Торчинський та ін. Нині на кафедрі української мови працюють над докторськими дисертаціями А.В.Висоцький, Н.П.Гальона, І.В.Дудко, І.І.Овчиннікова.

2.За підручниками з сучасної української літературної мови («Сучасна українська літературна мова» [за редакцією проф. М.Я.Плющ], що вийшов 7-м виданням у 2009 році), старослов΄янської мови (автор проф. О.І.Леута, 2-е видання 2008 р.) навчаються студенти вищих навчальних закладів всієї України та за рубежем (Польща, РФ, Угорщина, Словаччина, Білорусія, ун-т Ельпасо США); за навчальним посібником проф. Г.О. Козачук „Українська мова: Практикум” навчаються студенти вищих навчальних закладів Швейцарії та Польщі.

Проф. Плющ М.Я. є співавтором підручників з української мови для учнів 9, 10, 11 класів коледжів, гімназій та шкіл з поглибленим вивченням української мови;

Проф. Плющ М.Я. є співавтором нового підручника з сучасної української літературної мови за ред. А.П.Мойсієнка, створеного колективом кафедри української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Проф. Плющ М.Я., та доц. Марчило Л.М. є авторами першого підручника та хрестоматії з української мови як іноземної (2010) для російськомовних студентів, виконаного на замовлення Московського лінгвістичного університету (РФ);

3.Кафедра української мови на чолі з директором Інституту української філології проф. Висоцьким А.В. підтримує тісні міжнародні зв’язки з Філософським факультетом Пряшівського університету (Словаччина), Відділенням славістики Тартуського університету (Естонія), Філологічним факультетом Пряшівського університету (Словаччина), Відділенням славістики Тартуського університету (Естонія), Філологічним факультетом Талліннського університету (Естонія), Філологічним факультетом Сегедського університету (Угорщина), Московським лінгвістичним університетом (Росія), Мінським державним університетом (Білорусь), Ягеллонським університетом (Польща), старший викладач к.філол.наук Багмут І.В. працює в Сегедському ун-ті (Угорщина), старший викладач, к.філол.н. Гмиря Л.В. – у Московському лінгвістичному ун-ті РФ.

4.Кафедра щорічно проводить Міжнародні наукові конференції. Тільки протягом 2009-2011 років кафедрою української мови організовані й проведені: Міжнародна наукова конференція «Розвиток словникового складу та граматичного ладу української мови у зв’язку з демократизаційними та глобалізаційними процесами» Спільно з міжнародним економіко-гуманітарним університетом імені академіка С. Я. Дем’янчука, Інститутом української мови НАН України 15-16 жовтня 2009 р.;Читання, присвячені 90-ій річниці від дня народження доктора філологічних наук, професора Степана Пилиповича Бевзенка Спільно з відділом граматики Інституту української мови НАН України 28 жовтня 2010 р. Міжнародна наукова конференція «Лексичні та граматичні одиниці: функціонально-семантичний і комунікативно-прагматичний аспекти» (до ювілею доктора філологічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України Марії Яківни Плющ) Спільно з відділом граматики Інституту української мови НАН України 20 травня 2011 р. Міжнародна конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» (до 75-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора, дійсного члена Академії педагогічних наук України, дійсного члена Академії вищої школи України, заслуженого діяча науки і техніки України Арнольда Панасовича Грищенка).

5.Викладачі кафедри беруть активну участь у проведенні ІІІ туру змагань учасників МАН України (Плющ М.Я., Гальона Н.П., Дудко І.В.), конкурсу імені П.Яцика, студентських та учнівських олімпіад.

6.На кафедрі кожного року виходить Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 10. «Проблеми граматики і лексикології української мови» (відп. ред. Плющ М.Я., секретар Дудко І.В.).

7.Члени кафедри беруть активну участь у роботі спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій (К 26.053.04; Д 26.053.07) та опонуванні дисертаціних досліджень.

8.Кафедра є опорною для вищого навчального закладу Кримського державного гуманітарного університету імені П.Тичини, студенти якого вступають до магістратури Інституту української філології, зокрема зі спеціальності «Українська мова»

На перспективу кафедра планує:

1)створення підручників (хрестоматій, методичних посібників) для зарубіжних країн з української мови як іноземної;

2)видання підручника «Загальне мовознавство» для вищих навчальних закладів (проф. О.І.Леута);

3) забезпечення курсу дистанційного навчання: створення електронного підручника «Українська мова за професійним спрямуванням» зі спеціальності «Біологія» та методичних рекомендацій для Інституту природничої освіти та екології (професор Н.П.Гальона);

4) створення методичних рекомендацій для керівників МАН у роботі з обдарованими учнями (проф.. Н.П.Гальона, проф.. М.Я.Плющ).