Секційні засідання звітно-наукової конференції «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету» кафедр факультету
21 і 22 травня 2025 року відбулися секційні засідання звітно-наукової конференції «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету» кафедр факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка за підсумками наукових досліджень викладачів за 2024 рік. Зокрема викладачі кафедри стилістики української мови представили для обговорення різноаспектні актуальні проблеми сучасної лінгвостилістики. Канд. філол. наук, доцент, завкафедри Тетяна Ткаченко в доповіді «Демінутиви в системі образного мовомислення Миколи Вінграновського» зазначила, що функції демінутивів у мові творів Миколи Вінграновського можна поділити на дві основні групи.
Перша містить функції, співвідносні з загальним словотворчим значенням слів (вираження об’єктивно зменшеного значення, вираження позитивного чи негативного ставлення до предмета висловлювання). До другої групи можна віднести функції, притаманні художній мові (експресивна, емоційна й оцінна, інтимізації викладу, мовної характеристики персонажа тощо).
Демінутивні суфікси вживаються для творення іменників, прикметників, рідше – дієслів, прислівників, займенників та числівників. Вони надають зображуваному, з одного боку, відтінку пестливості, голубливості, замилування, позитивної суб’єктивної оцінки, а з іншого, – можуть сприяти створенню іронічного, гумористичного, фамільярного та інших колоритів у тексті. Утворення з демінутивними суфіксами автор використовує також як засіб стилізації під народнопоетичну творчість, зафіксовані й численні випадки оказіонального словотворення.
У доповіді «Постать Миколи Лисенка на сторінках журналу «Музика» (1923-1927)» канд. філол. наук, доцента кафедри Наталії Цівун, проаналізовано журнал «Музика», заснований у 1923 р. як друкований орган Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича. Об’єктом дослідження стала постать великого українського композитора Миколи Лисенка на сторінках видання «Музика» та вплив суспільно-політичних процесів на представлення інформації про великого українського композитора. Аналіз матеріалу дав підстави виокремити чотири аспекти, які порушувалися у виданні «Музика» (1923–1927) при описі постаті Миколи Лисенка: вшанування пам’яти митця; дослідження творчого доробку митця та спогади про нього; листування М. Лисенка; діяльність Інституту імені М. Лисенка. На сторінках видання «Музика» можна спостерігати динаміку суспільних процесів в Україні – від пошанування пам’яти Лисенка 1923 до впровадження в 1925 р. більшовицько-тоталітарної маніпулятивної системи, завданням якої було нівелювати працю відомих українських діячів, зокрема й Миколи Лисенка.
Канд. філол. наук, доцент кафедри Оксана Калита в доповіді «Місце мовної норми в структурі комунікативної компетенції мовців (на основі досвіду роботи розмовних клубів «Теревені» для осіб з тимчасово окупованих територій)» описала рівні мовнокомунікативної компетентності мовців, значення кодифікації цих рівнів у стандартах державної мови, над якими працює Національна комісія зі стандартів державної мови. Проаналізовано шляхи, методи й прийоми формування українськомовної комунікативної компетентності зросійщених українців у ситуації війни росії проти України, виділено роль мотиваційного фактора й вплив українськомовного середовища на підвищення рівня мовнокомунікативної компетентності мовців, описано умови переходу від пасивного знання мови та мовних норм до активного їх уживання. Важливим чинником для формування мовнокомунікативної компетентності є також забезпечення функціювання української мови як державної та кодифікування рівнів знання мови у Стандарті, що відповідає мовній політиці європейських держав та сприяє подальшій інтеграції України у світову спільноту.
Людмила Підкамінна, канд. філол. наук, старший викладач кафедри, у доповіді «Обсценна лексика в українських ЗМІ: стандарти та реалії», зазначила, що обсценна лексика дедалі частіше з’являється на шпальтах українських ЗМІ. З початком повномасштабного вторгнення росії багато фраз з негативно-оцінним значенням заполонили видання як в Україні, так і за кордоном, деякі з них стали справжніми символами супротиву. Однак щодо того, наскільки доречним є вживання такої лексики в публіцистиці, досі точаться суперечки. З огляду на такий стан речей надзвичайно актуальним є нині вивчення цього питання з точки зору законодавства та реальної практики. У результаті проведеного дослідження доповідачка дійшла висновку, що використання обсценної лексики в ЗМІ значно збільшилося з лютого 2022 року. Журналісти дедалі частіше порушують етичні норми та визначені стандарти і вживають обсценну лексику в статтях, на радіо та телебаченні, що зумовлено реаліями війни.
Усі доповіді були змістовними та ґрунтовними, викликали жвавий інтерес і плідну дискусію. Насамкінець були обговорені пропозиції щодо покращення проведення звітно-наукових конференцій та вдосконалення науково-дослідної діяльності кафедри.
На кафедрі методики викладання української мови і літератури з науковими доповідями на актуальні теми виступили:
Котляренко Світлана Василівна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри методики викладання української мови і літератури, «Особливості самостійної роботи в лінгводидактичній підготовці магістрів».
Балаховська Юлія Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання української мови і літератури, «Цифровізація як важливий чинник розвитку сучасної освіти».
Строганова Ганна Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання української мови і літератури, «Цифрові освітні технології в контексті формування фахових компетентностей майбутніх учителів української мови і літератури».
У наукових дослідженнях висвітлено сучасні тенденції лінгводидактики та педагогічної освіти. Викладачі кафедри обмінялися досвідом щодо впровадження інноваційних методик у підготовці майбутніх педагогів та обговорили перспективи подальших наукових розвідок у галузі методики викладання української мови і літератури.
Викладачі та аспіранти кафедри української мови представили результати наукового й науково-практичного осмислення природи української мови в контексті глобалізаційних суспільних процесів і явищ крізь призму націєорієнтованості української мови. Учасники демонстрували компетентності з оперативного подання й осмислення теоретичних законів мови, цифровізації, самоосвіти, дискутування, обговорили, зокрема, доповіді аспірантки Вороніної Ольги Олександрівни, здобувачки третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, «Метафоризація відабревіатурних похідних як засіб семантичної деривації», Сулими Олесі Петрівни, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри української мови, «До питання семантики присвійних займенників в українській мові» та ін.
Конференція присвячена широкому колу питань сучасного мовознавства, свідченням чого є різноманітні доповіді, вміщені в програмі конференції. Метою секційного засідання було узагальнення досвіду наукових досліджень у сфері лінгвістики, а також сприяння їх практичній реалізації.
Секційне засідання кафедра журналістики провела 21 травня. Викладачі поділилися результатами наукових довідок у межах своїх професійних зацікавлень. Загалом прозвучати доповіді: "Медіааналічна компетеність як вимога воєнного часу" (Олександра Марків), "Висвітлення життя українських біженців закордоном в українських медіа Європи (2022-2025)" (Оксана Дубецька), "Візуалізація болю на обкладинках книг часу війни" (Тетяна Білорусцева), "Іміджевий контент у соціальних медіа та нішевих мережах: створення, редагування, просування" (Соня Денисюк). Особливу увагу привернула розмова про засоби вираження болю на обкладинках українських книжок часу війни, які є не просто художнім прийомом, а складовою візуального й культурного коду.
Хочеться з приємністю зауважити, що до конференції в якості слухачів мали можливість доєднатися й студенти, які в динамічному процесі здобування освіти вже проявляють інтерес до наукових досліджень і прагнуть не просто творити сучасну історію медіаппостору, а й осмислювати його культуру, тенденції, стратегії.
