Академічна мобільність Вероніки Діденко за програмою ERASMUS+ в Ankara University
Діденко Вероніка, студентка 2 курсу спеціальності 061 «Журналістика» факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, з 1 лютого 2025 року до 30 червня 2025 року перебувала в Турецькому університеті Анкари (Ankara Üniversitesi) на факультеті Political Science (Політології) за програмою ERASMUS+ Вітаємо її з новим досвідом, успішним завершенням програми, щасливим поверненням в alma mater. Пропонуємо моноінтерв’ю, у якому студентка поділилася своїми враженнями, думками, рекомендаціями для студентів, які вирішать скористатися можливостями навчання за кордоном за програмами академічної мобільності університету.
Початок навчання і розклад
Після прибуття до Туреччини моя кураторка, Озгюр Атеш, спочатку порекомендувала мені факультет Медіа та комунікацій. Протягом першого тижня я навіть відвідувала заняття за цим напрямом, щоб ознайомитися з програмою. Однак університет надав значно ширший вибір навчальних курсів, ніж я очікувала. Скориставшись цією гнучкістю, я звернулася з проханням про зміну спеціалізації, і мій вибір зупинився на двох освітніх програмах одночасно: «Політика та економіка» (Politics and Economics) та «Бізнес-адміністрування» (Business Administration). Дисципліни для вивчення я обирала самостійно, мала широкий спектр вибору (від першого курсу бакалаврату до магістратури), мені надали короткі описи всіх дисциплін і тиждень для прийняття рішення.
Форма навчання
Хоча університет пропонував змішаний формат навчання, особисто я надавала перевагу очним заняттям. Структура навчального процесу для турецьких студентів суттєво відрізнялася від звичної для нас. Ключова особливість полягала в тому, що кожну дисципліну викладають лише раз на тиждень, проте тривалість одного заняття становила від двох до чотирьох годин з перервами. Такий підхід дозволяв викладачам глибоко розкрити всі теми, необхідні для успішного складання іспиту. Усі навчальні матеріали надсилали нам на електронну пошту, а також були доступні на освітньому порталі університету. Навчальний процес був насиченим: він містив численні дискусії в аудиторіях, активну командну роботу та підготовку презентацій.
Про університет
Уже з першого дня я була приємно вражена кампусом, який став моїм домом на наступні пів року. Його територія є закритою, і потрапити на неї можна лише за студентським пропуском – охорона суворо контролює дотримання цього правила. Окрім навчальних корпусів, де розташовані факультети політичних наук, юридичний, медіа та комунікацій і педагогічний, інфраструктура кампусу містила все необхідне для комфортного життя: близько чотирьох кафе, студентський спортзал, їдальню та невеликий магазин. Для відпочинку були облаштовані три зелені зони зі столами та невелика паркова алея. Особливою перевагою було те, що мій гуртожиток розташований одразу навпроти мого факультету.
Ще там був місцевий песик, який завжди контролював все, що відбувається в кампусі, та декілька місцевих котиків, які завжди крали сир в нашій кімнаті.
Заняття і стиль викладання
Формат занять та стиль викладання справили на мене винятково позитивне враження. Попри те, що курс викладали англійською, я хвилювалася, що моє незнання турецької мови може стати перешкодою. Проте мої побоювання були марними: викладачі знайшли чудовий вихід із цієї ситуації. Вони створювали на заняттях дружню, неформальну атмосферу, багато жартували та завжди намагалися перекласти для мене моменти, які могли бути незрозумілими.
Навчальний процес був побудований на інтерактивних методах. Ми працювали з великою кількістю відеоматеріалів, графіків та аналітичних даних. Особливо ефективними були командні завдання, під час яких ми аналізували реальні бізнес-кейси — наприклад, шукали причини кризи в компанії та розробляли стратегії для її подолання. Також було багато творчих проєктів, що розвивали креативне мислення. В одному з таких завдань ми з одногрупницею з Італії Тергітою розробляли концепції для гіпотетичних колаборацій відомих брендів і навіть створили проєкт спільної програми.
Завдання, екзамени, оцінки
Заняття мені справді дуже сподобалися, проте мушу визнати, що екзамени були надзвичайно складними. Основна складність полягала не в якості викладеного матеріалу, а в його величезному обсязі. Загалом я мала два екзамен, до кожного з яких доводилося опрацьовувати значний обсяг інформації. Наприклад, лише з «Маркетингових досліджень» я прочитала близько шести книг, кожна обсягом понад 30 сторінок, та опрацювала шість презентацій. Через це було непросто скомпонувати та не сплутати матеріал з різних предметів.
Вимоги до оцінювання викладачі озвучують одразу на початку навчання, дехто дуже прискіпливий і навпаки. Не всі надають можливість отримати додаткові бали.
Правила
В університеті дуже суворо стежать за відвідуванням. На кожній офлайн-парі на початку або наприкінці лекції студенти мають відмітитися на спеціальному аркуші. Якщо пропустити понад 30% занять, до екзамену не допустять. Щодо екзаменів тут діють суворі правила та алгоритми, яких повинні дотримуватися і студенти, і викладачі. Це контролювали дуже ретельно, тож навіть думки про списування не виникало – це просто неможливо.
Студенти і студентські спільноти
Студентські спільноти в університеті надзвичайно активні – вони є справжнім серцем закладу й контролюють усе, що відбувається на території кампусу та не тільки. Вони організовують щорічні фестивалі, як-от святкування факультету, символом якого є корова. Мені пощастило потрапити на це свято. Було дуже весело та незвично: не щодня побачиш корів, що прогулюються кампусом! І це лише невелика частина їхнього студентського життя. Організація всього значно масштабніша. Спільноти також займаються мерчем та канцелярськими товарами, розробляючи власний дизайн для кожного факультету, що має свій унікальний символ. В університеті навіть є окрема мережа магазинів, де можна придбати товари з індивідуальною символікою свого факультету.
Гуртожиток
Я була приємно здивована гуртожитком. Умови проживання там чудові, а ціна – більш ніж прийнятна. Я мешкала в кімнаті з трьома дівчатами, але в кожної з нас був свій особистий простір, ніби поділений на окремі блоки, що було дуже зручно. На першому поверсі розташована рецепція з автоматом, де можна придбати солодощі. На другому – адміністрація, а також навчальні кімнати та молитовні. Решта шість поверхів були житловими. Крім того, в кожній кімнаті є балкон, об’єднаний з кімнатою поруч.
Про Туреччину
Анкара є типовим студентським містом, позбавленим значних туристичних атракцій. Це місто, де переважають університети та різноманітні заклади на кшталт невеликих кафе. Загалом я була розчарована Туреччиною. Уже з першого дня її менталітет, вулиці в смітті та повсюдний запах тютюнового диму викликали в мене відчуття настороженості. На мою думку, Стамбул є одним із найнебезпечніших міст. Ми провели там лише три дні, але дійшли висновку, що чим менше туристів, тим менш зухвало поводяться місцеві жителі, адже вони намагаються заробити якомога більше грошей на іноземцях. Натомість Каппадокія мені сподобалася найбільше. Це невелике, тихе і надзвичайно гарне місце. Стереотипи, на превеликий жаль, лише підтвердилися. Я справді була розчарована своїми спостереженнями.
Чи було важко?
Звісно було важко, особливо в перший час, але трохи роззнайомившись зі своїми новими одногрупниками з різних курсів, стало набагто легше. Вони показували мені всі секретні місця Анкари, навчали турецької, пригощали місцевими смаколиками, завжди були на зв’язку та готові допомогти.
Позитивний досвід
Складнощі та нюанси є завжди, але я щиро вдячна за таку чудову можливість навчання в іншій країні. Перш за все це подарувало мені нові, незабутні емоції та друзів. Я познайомилася не лише з турками та турчанками, а й італійцями, іспанцями, німцями та багато з ким іншим. Я спробувала кардинально іншу культуру, побачила Туреччину з іншого боку загалом. Навчання в Університеті Анкари дало мені змогу зрозуміти, що я насправді хочу вивчати в мабйтньому, бо я спробувала себе трохи в іншому напрямку. Наразі я згадаю всю цю подорож з посмішкою на обличчі і ні про що не шкодую. Обов’язково пробуйте щось нове, невідоме, навіть якщо страшно та складно, до того ж, наш деканат завжди був поруч щоб допомогти. Дякую за досвід!