Воля до Щастя

11074730 1559389140999838 6984694553063440022 n11075136 1559994210939331 7858985645821709018 nВоля до Щастя

У кінотеарі «Київ» відбулася презентація тізера фільму «Солодка Даруся» за мотивами бестселера Марії Матіос. Насолоджувалися чудовим переглядом і студенти НПУ імені М.П.Драгоманова.

Презентація почалася після вступного слова української письменниці Марії Матіос. Тізер тривав вісім хвилин. Ці хвилини важко переживав кожен у залі, адже ті, хто читав «Солодку Дарусю», розуміли, як ти переживаєш та живеш з героями книжки.

Вісім хвилин відео вкарбувалися в пам’яті.Режисеру та його команді вдалося чітко та правдиво передати ту атмосферу, яка відбувалася в ХХ сторіччі нашої історії.

«Солодка Даруся» – це кінопроект, який відкриває українцям «Волю до Щастя», це ще один крок до свободи. Режисер та його команда планують зняти фільм для світу, він буде екранізований у співпраці України, Польщі та США для того, щоб світ побачив, якою насправді є Україна як держава, яким є український народ.

Для Марії Матіос кінопроект «Солодка Даруся» – це праця, бажання зробити якісний продукт і цим здивувати не тільки Україну, а й увесь світ. Книжка відзначена Національною Шевченківською премією, була перевидана сім разів, понад 250 тис. примірників, була перекладена дев’ятьма мовами світу.

«Уже час виводити «Дарусю» на екран. Я вірю в покоління, яке йде за нами, бо воно має більше креативу, відваги, сміливості. Я вірю в режисера Олександра Денисенка», – зауважила Марія Матіос.

Олександр Денисенко – молодий режисер та продюсер, який народився в Україні, проживає у Варшаві та Львові. Реалізує своє проекти разом із майстром, послом Польщі Анджеєм Струміло. На презентації подякував Марії Матіос за її віру в майбутнє України, художньому керівникові проекту та його вчителю Анджею Вайді.

«Україна в тяжкому періоді переходу. Завдяки цьому фільму ми хочемо показати історію надії для України – надії на те, що і вона звільниться з ув’язнення минулого і стане модерною нацією. Україна змінюється, як і «Даруся», –нібито птах Фенікс, який перероджується»,. – наголосив Олександр Денисенко

На презентації також розповідали тяжкі історії про сьогодення, від якого не втечеш. Письменниця розповіла про тяжку історію тезки Анджея Вайди, коли на Майдані 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській був вбитий Богдан Вайда. Дізнавшись про це, майстер написав листа, і Марія Матіос з Олександром Денисенком поїхали в село Летня до його рідні.

«Коли ми зайшли, то побачили домашню бібліотеку сестри Богдана, серед якої була і «Солодка Даруся», але найбільшим нашим здивуванням, шоком було те, що родичі Богдана Вайди показали нам цілі стоси автографів світових спортсменів. Я поговорила із Віталієм Кличком і попросила допомоги зробити музей автографів у цьому селі», – згадувала Марія Матіос.

Про «Дарусю» і цей проект добре відгукнувся і посол Польщі Анджей Струміло, який був також присутній під час творчої розмови. Він висловив щиру подяку Марії Матіос та Олександру Денисенку, побажав удачі та плідної праці, а також щоб «Солодка Даруся» побачила світ і світ побачив її.

На прем’єрі тізеру був і мер Києва Віталій Кличко, який зізнався всім, що почав вивчати українську мову з «Солодкої Дарусі». Він вважає, що цей кінопроект – велика промоція українського кіно. Подякував Марії Матіос за велике серце і за її справжню українську душу.

Марія Матіос познайомила публіку з пораненим прикордонником Юрієм Гладченком, за якого не хотіли братися ніхто з наших лікарів. Тоді письменниця взяла ситуацію у свої руки і допомогла йому. Ізраїльські лікарі поставили його на ноги.

Атмосфера на презентації була напруженою і водночас легкою. І це все завдяки такій людині, як письменниця та народна депутатка Марія Матіос, яка прагне справедливості і вірить в наше майбутнє, майбутнє нашої країни.

Після всіх подяк, після презентації, запитань відбулася сокровенна хвилина мовчання, присвячена загиблим воїнам цієї війни та «Небесній Сотні».

Щодо прем’єри фільму, то точну дату виходу кінокартини не назвали,тому чекаємо з нетерпінням, адже фільм знімається не тільки для українського глядача, а й для всього світу, і над цим треба плідно та тяжко працювати. Чекаємо!!!  

Ганна Антохіна,

студентка 302-уа групи