Актуальна тематика, цікаві професійні дискусії, різні наукові зацікавлення: студенти представили свої дослідження на засіданні секції «Українська література»

12 травня 2022 року в межах звітно-наукової конференції студентів та аспірантів «Освіта і наука – 2022» відбулось онлайнове засідання секції «Українська література». Модератор  заходу доцент кафедри Інна Петрівна Галак привітала його учасників та підкреслила важливість та необхідність такої діяльності для їхнього професійного та особистого зростання. На конференції студенти представили результати своїх наукових досліджень з актуальних проблем розвитку української літератури різних її періодів: від давньої до сучасної.

Націєцентрична тематика для української художньої літератури актуальна завжди, а сьогодні, після повномасштабного вторгнення росії на територію України, вона набула особливого значення. Саме про цей аспект в оповіданні Леоніда Полтави «Дзвонар із Конотопа» розповіла Анна Ткаченко (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Л.В. Йолкіна).

Літературознавці вже давно цікавляться наявністю архетипів у художному світі українських письменників, проте молоді науковці знаходять нові інтерпретації цієї теми. Зокрема, Катерина Богданова досліджувала образи-архетипи у поезії останнього періоду творчості Тараса Шевченка (науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор І.М.Ліпницька), а Оксана Соловей ¬– архетипічний символізм та історизм мислення поета громадянського звучання  Василя Симоненка (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент І.П.Галак).

Про відданого сина України, представника дисидентського руху Василя Стуса, який за свої переконання зазнав арештів та ув’язнення доповідала Дарія Суха, яка аналізуючи його  “тюремну” лірику, відзначила її сповідальний характер (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент І.П. Галак).

Ще одна філософська тема взаємозв’язку людини і природи знайшла відображення у науковій розвідці Битько Світлани, яка проаналізувала  цей аспект у творчості Євгена Гуцала (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент І.П. Галак).

Не менш цікавими для розгляду молодих дослідників-літературознавців є сучасники української літератури  – поети, прозаїки та драматурги. Це доводять доповіді  Валерії Андрієнко, робота якої була присвячена творчості О. Забужко та квір-літературі, відносно новому поняттю у літературознавстві (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент І.П. Галак), Ольги Бабіч, яка розглядала явище інтелектуалізму в поезії Володимира Шовкошитного, Катерини Юдіної, яка розповіла про художній світ поезії Сергія Жадана, Христини Родіонової  – визначила проблемний комплекс роману В. Лиса «Століття Якова» (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Т.Ю Урись) та Марина Дощук – поділилася власними напрацюваннями з вивчення типології концептів і характерів у п’єсах Неди Нежданої (науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор І.М. Ліпницька).

На завершення конференції завідувач кафедри професор Володимир Федорович Погребенник подякував за участь у роботі конференції у цих непростих обставинах, що допомагає хоча б трохи зменшити градус емоційних переживань, та побажав молодим науковцям продовжувати роботу над своїми дослідженнями, знаходити нові порівняння, аспекти розгляду, застосовувати нові методи.

Ще одне засідання секції «Українська література» модерувала доцент кафедри Лариса Віссаріонівна Йолкіна. Свої доповіді представили: Анна Андрушенко «Специфіка творення національного характеру в нарисі Олени Звичайної “Миргородський ярмарок”», Людмила  Горщик «Аксіологічний вимір повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Добре роби, добре й буде”», Оксана Замлинна «Специфіка реалізації хронотопу у творах С. Бута «Листи з того світу» та Є. Кононенко “Жертва забутого майстра”», Олександра Іщенко «Специфіка моделювання образної системи твору Марка Черемшини “Злодія зловили”»; Наталя Коваленко «Жанрова специфіка твору Галини Демченко “Горобина”», Дарина Кошик «Реалізація проблеми протистояння місто–село в романі Панаса Мирного "Повія"», Марина Ламаш «Народний характер і засоби його творення у п’єсах Миколи Куліша», Богдан Литвиненко «Поетика новели Івана Багряного “Мадонна”», Владислава Лігай «Мотив доброчинності як шляху відкуплення гріха у повісті О.Стороженка Марко “Проклятий”», Софія Нестор «Актуальні проблеми ‘інклюзивної” літератури»,  Марія Парамоненко «Специфіка моделювання образної системи оповідання Б.Грінченка “Дзвоник”», Діана Прокопенко «Спектри проблематики роману В. Рутківського “Джури козака Швайки”», Маргарита Самойлюк «Образ дитини в оповіданні І.Франка “Мій злочин”», Вероніка Степаненко «Форми втілення ліричного суб’єкта в збірці “Бедлам” Алли Миколаївни», Анна Тесля «Проблема деградації особистості в оповіданні Івана Багряного “Петро-каменр”», Юлія Трохименко «Особливості змалювання селянського побуту в новелі Гр. Тютюнника “Обмарило”», Вікторія Флюнт «Функціональні обрії оповідання Б. Грінченка “Олеся”», Анастасія Шелех «Вплив педагогічних поглдів о.Кирила Селецького на його творчість для дітей».

Кафедра української літератури