До Шевченківських травневих днів

В сім'ї вольній, новій

23 травня на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка відбулася зустріч викладачів і студентів із відомими сучасними українськими письменниками, членами Національної спілки письменників України. До нас завітали Василь Трубай, Сергій Гальченко, Тетяна Грунська, В'ячеслав Медвідь, Леся Степовичка, Наталія Дзюбенко-Мейс.

Лекція була приурочена до травневих Шевченкових днів, а тому всі присутні затамували подих у передчутті неймовірного - кожному дуже кортіло почути щось кардинально нове про Генія; ухопити ниточку, за допомогою якої можна було б знайти і привідчинити замасковану роками і людями секретну завісу життя Тараса; розвінчати устатковані міфи та дізнатися неочікувані секрети.

Василь Трубай розпочав зустріч із представлення своїх колег. Їхні здобутки, нагороди вражали. Із кожною хвилиною в очах студентів все ясніше віддзеркалювалося захоплення і повага до присутніх письменників.

Першим до слова був запрошений Сергій Гальченко - випускник нашого факультету та фахівець-шевченкознавець. Він розповів про захопливу подорож у Моринці і розмову з нащадком Тараса Григоровича, про нелегкі студентські будні хлопця, який хотів говорити і говорив про Кобзаря, про свої праці та життя із “тавром” українського націоналіста.

Після гідного початку наше зацікавлення продовжила розвивати Тетяна Грунська - прозаїк і художниця. Студенти із задоволення слухали її новелу “Мудрість супроти юності” й інколи ніяковіли, бо ж впізнавали свої не завжди доречні вчинки, але частіше дружно сміялися і подумки робили висновки.

Наступним розповідав цікаві історії із життя Шевченка В'ячеслав Медвідь – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Усі принишкли і вслухалися в кожне слово В'ячеслава Григоровича, хтось занотовував певні епізоди, хтось намагався спіймати загадковий погляд письменника і так дізнатися ще більше цікавих фактів.

Після спокійного і таємничого В'ячеслава Медведя говорила динамічна та впевнена Леся Степовичка. Поетеса зачитала кілька своїх неймовірних творів, розповіла різні аспекти проведених досліджень та прокоментувала свої роботи загалом.

Нарешті черга розповісти про невідомого Тараса дійшла й до модератора групи шевченкознавців, письменника Василя Трубая. Василь Володимирович представив свій творчий доробок аудиторії, яка захоплено спостерігала за кожним рухом письменника.

Підсумковою ланкою в “ланцюжку” неперевершених історій та крутих людей була Наталія Дзюбенко-Мейс. Вона розповіла нам про свої дослідження генія Шевченка, про те, чому іноземці не розуміють нашого захоплення творчістю Кобзаря та про свого чоловіка Джеймса Мейса - відомого історика, дослідника Голодомору в Україні.

У фіналі нашої зустрічі пані Наталія розповіла історію про те, як єврей захотів вдихнути життя в староєврейську мову - іврит. Еліезер Бен-Єгуда виховував свого сина лише за допомогою цієї мови. Незаважаючи на те, що це було максимально незручно, він все ж спромігся закласти основи відродження значної частини нації, що є одним із чинників незалежності. Хоча для цього він пожертвував дитинством свого сина. Але це було того варте. І тому жоден тепер не може сказати, що вивчити українську тяжко, адже вона принаймні не була мертвою більше 1000 років. Уся справа лише в бажанні.

Такий висновок зараз, як ніколи, актуальний і став гідним завершенням нашої зустрічі. Ми дуже вдячні авторам за надзвичайно цікаву зустріч, а викладачам університету - за організацію.

Юлія Березовська,

студентка 1 курсу