На гостину до Тичини

На гостину до Тичини

Теплого жовтневого дня 2015 року українознавці другого курсу Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М.П. Драгоманова завітали на гостину до поета й громадсько-політичного діяча Павла Тичини.

Екскурсія до Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини, що розташовується у центрі Києва, справила на нас незабутнє враження.

Побувавши у затишній чотирикімнатній квартирі на вулиці Терещенківській, ми на власні очі побачили умови, в яких жив і працював Павло Григорович. Майже всі кімнати прикрашали портрети видатних діячів і картини.

Нашу увагу привернула величезна бібліотека поета, в якій окрім книг розташовувалася і друкарська машинка. Цікаво, що поет нею ніколи не користувався, а писав вірші від руки.

У квартирі Павла Григоровича було чимало музичних інструментів, що засвідчували ще одну грань його таланту. Так, у кабінеті поета стояв рояль, ми бачили бандуру і, звичайно, кларнет (пам’ятаєте: «Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, / Лиш Сонячні Кларнети»?).

Гостинним видався кабінет поета, адже у ньому він приймав гостей. Нашу увагу привернув портрет Михайла Коцюбинського, який благословив Павла Тичину, як поета.

У вітальні біля старовинного годинника розташовано малюнки Павла Григоровича. На дивані, ніби чекаючи на маленьких відвідувачів, сидів ведмедик. П. Тичина не мав дітей, однак любив, коли гості приходили зі своєю малечею, тож і ведмедик ставав у пригоді.

Екскурсія до Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини викликала у 201-уу групи позитивні емоції. Квартира поета, пройнята гостинністю і теплою атмосферою, ніби запрошує відвідувачів зайти на гостину до Павла Григоровича ще не один раз.

Єлизавета Нагорна,

студентка 201-уу групи