Ірина Красуцька «Потрібно підвищувати престиж редакторської професії». Консультація зі стейкхолдером освітніх програм факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка

Ірина Володимирівна Красуцька – головна редакторка Українського освітянського видавничого центру «Оріон», українська освітянка, наш партнер, друг, консультант на ринку праці. Уже склалася традиція зустрічатися в межах гостьових лекцій для студентів. Пригадаймо минулорічний вебінар «Вчитися, думати, мріяти і діяти» (3 березня 2023 року). Цьогоріч 23 квітня відбулася бінарна лекція пані Ірини та Лариси Йолкіної  "Як зробити навчання яскравим, цікавим і продуктивним: наукові та практичні підходи до видання шкільних підручників і посібників". Вийшла інформативна, цікава, глибока, тепла розмова.

На щастя, після лекції Ірина Володимирівна погодилася на інтерв’ю. У ньому ми звернулися до неї як до консультанта на ринку праці задля розуміння того, які тренди з’являються у видавничій діяльності, яких фахівців очікують сьогодні у видавництві і як нам, викладачам, реагувати в освітянському процесі на потреби галузі.

Ірино Володимирівно, дякую, що погодилися на інтерв’ю-консультацію. Перше запитання традиційне і одночасно найважливіше для нас. Які фахівці сьогодні потрібні у видавництвах? Зокрема, які спеціалізації затребувані в «Оріоні», наприклад?

Так, сьогодні є гостра потреба у фахівцях, які були б здатні виконувати певні інтегровані завдання при підготовці до випуску в світ навчальних видань. Закон України «Про освіту» чітко визначає, що з 2024 року електронний додаток є обов’язковим для паперового підручника. Відтак є запит на редактора (насправді назви для його спеціалізації ще не маємо), який би міг розробляти систему електронних вправ та ігрових завдань для такого додатка на основі матеріалів автора / укладача чи на основі готового друкованого варіанта навчальної книги.

Це дуже цікаво для нашої спеціальності й для нашого факультету. Йдеться про міждисциплінарний підхід до формування сучасних спеціалістів галузі?

Так, людина, яка буде виконувати цю роботу, повинна володіти і медійними компетентностями, тобто вміти працювати з мультимедійним контентом, вміти писати сценарії, знати основи представлення даних на онлайнових платформах і одночасно бути методистом, розуміти основи формування дидактичної частини підручника, мати навички аналітичного опрацювання навчального контенту. Нам потрібні фахівці, які були б здатні формувати інтегроване бачення електронного додатка до підручника на основі розуміння як педагогічних завдань, так і виробничих аспектів видавничого процесу.

Які навички сьогодні найбільше актуалізовані в редакторській роботі?

Безперечно, це робота з усіма мультимедійними застосунками. Уміння створювати презентації. Знання різних стилів подачі контенту і різних програм, які можуть використаними для цієї роботи. 

Не менш важливим для редактора сьогодні є знання офіційних джерел – стандартів, законів. Особливо це актуально у освітянському видавництві в період упровадження НУШ. Концептуальні державні документи визначають шляхи нашого розвитку, його філософію.

Навички роботи з текстом – це основа основ, звичайно. Цього ніхто не відміняв.

Всі розуміємо, наскільки важлива практична підготовка сьогодні. Що б Ви порадили для організації проведення практик студентів у видавництвах і медіаредакціях?

За моїми спостереженнями, ефективнішою є практика, коли студенти долучаються не до окремих операцій, а до якогось проєкту. Звичайно, ми можемо запропонувати практикантові щось вичитувати, чи рахувати переноси на сторінці (вимога стандарту!), чи добирати ілюстративний матеріал. Однак набагато ефективніше, якщо студент залучений у проєкт (зокрема, у всі виробничі процеси випуску одного видання) в цілому. У нас був такий приклад, коли практикантка, яка цікавилася не тільки своїм завданням, а намагалася вникнути в набагато ширше коло професійних питань, змогла побачити помилку в ілюструванні, яку не побачив до неї ніхто ані на етапах експертиз і рецензування, ані вже при внутрішньоредакційному опрацюванні.

Крім того, можу дати конкретну пораду. Пропонуйте студентам-практикантам такі завдання: проаналізувати якийсь контент ютуб-каналу видавництва, якісь готові видання, якісь види діяльності, що їх можна побачити в соціальних мережах, і написати звіт із цим аналізом і пропозиціями. Це буде корисно як для молодих людей, так і для кураторів практикантів у видавництвах. Не завжди можна студентові довірити якусь роботу беззастережно, його треба перевіряти, часто – за ним переробляти. А зараз цього робити просто ніколи. Темпи роботи шалені, графіки виробничих процесів дуже щільні. Натомість студентські поради можуть бути корисними для нас, а навички аналізу діяльності видавництва неодмінно будуть корисними практикантові.

Що, на Ваш погляд, не так із молодими фахівцями, якщо це «не так» існує? Яких знань чи навичок їм бракує?

Не знаю, що очікуєте почути Ви, але я скажу про те, що турбує мене. Практиканти і молоді фахівці не бачать свого майбутнього у видавництві. І справа тут не тільки в матеріальному аспекті: є видавництва з різними зарплатами. Мені здається причина в тому, що престиж роботи редактора низький. Його потрібно підвищувати всіма можливими способами.

Як думаєте, такі зустрічі зі студентами, як зараз, можуть цьому посприяти?

Так, звичайно! Але це не все. Наприклад, немає курсів підвищення кваліфікації редакторів! Думайте, можливо, при університетах можна було б організовувати такі курси.

Ірино Володимирівно, щиро дякую. Дуже змістовні тези, слушні поради. Нам є про що думати і є над чим працювати. Дякую.

Дякую і вам усім, студентам, викладачам, за увагу.

Інтерв’ю записала Олена Харитоненко