Секційне засідання щорічної звітно-наукової конференції «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету»
24 травня на кафедрі стилістики української мови відбулося секційне засідання щорічної звітно-наукової конференції «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету». Кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри Тетяна Ткаченко у доповіді «Аспекти історії української літературної мови як засіб формування національної ідентичності» підкреслила, що привертання уваги студентів до важливих і вагомих аспектів походження та розвитку української мови, історії її функціювання є запорукою свідомого і критичного ставлення до вітчизняної історії, сприяє формуванню національної ідентичності.
Тому вкрай важливим є знання студентами витоків живої розмовної української мови, становлення і розвитку писемної літературної мови, ентонімів як засобу національної ідентифікації, численних фактів лінгвоциду української мови.
Доповідь кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри Оксани Калити «Використання художніх фільмів при вивченні української як іноземної» було присвячено особливостям застосування художнього фільму як одного із засобів формування української мовної компетенції студентів-іноземців. Науковицею визначено основні критерії добору художніх фільмів для демонстрації студентам-іноземцям, шляхи застосування методу перегляду фільму та етапи реалізації цього методу під час вивчення української мови як іноземної.
У доповіді кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри Наталії Цівун «Мовностильові особливості наукових статей журналу «Музика» (1923)» йшлося про те, що журнал «Музика» був заснований у 1923 році в Києві як друкований орган Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича. На сторінках видання обговорювалися такі важливі питання, як основні завдання тогочасної української музики, висвітлювалися дискусійні моменти української музичної творчості, анонсувалося та обговорювалося культурне життя різних творчих колективів. Науковиця виокремила й охарактеризувати мовностильові особливості стетей журналу «Музика» (1923), які не були об’єктом спеціальних досліджень.
Кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри Людмила Підкамінна в доповіді «Термін «рашизм»: етимологія, функціональний обсяг, проблеми кодифікації», зазначила, що на сьогодні існує декілька різних тлумачень терміна «рашизм», які трактують його як тоталітарну ідеологію, однак в одних документах це «режим кремля», в інших – «суміш тоталітарних ідеологій», «терористичний режим» тощо. Такі неоднозначні тлумачення спричиняють різночитання злочинних прагнень росії. Вивчення цієї проблеми, формування уніфікованої дефініції сприятиме визначенню єдиного підходу всіх інституцій (зокрема й міжнародних) до тлумачення російської політики, а в майбутньому полегшить притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.
Усі доповіді були змістовними та ґрунтовними, викликали жвавий інтерес і плідну дискусію. Насамкінець було висловлено пропозиції щодо вдосконалення наукової діяльності кафедри з урахуванням європейських і загальноосвітніх тенденцій.