Малишківці в проєкті "Єдині": Аліна Міщенко

Наші Малишки – талановиті, кмітливі, креативні та активні! Їхнє непереборне бажання допомагати іншим, зокрема навчати української, зростає з кожною миттю. Ще одна невтомна Малишка розповіла про власний досвід співпраці з рухом "Єдині". Аліна Міщенко – студентка 205-ФУА групи та модераторка розмовних клубів.

Яка твоя посада в «Єдиних»?

Я модераторка розмовних клубів у Києві.

Як виникло бажання прийти в цей проєкт? З чого все починалося?

Після початку війни я певний час жила в Чернівецькій області. Там волонтерила на гуманітарці, але згодом повернулася до Києва. Я розуміла, що донатів для мене не достатньо. Я маю допомагати більше. У кінці вересня та на початку жовтня був набір модераторів в "Єдині". Мені написала моя одногрупниця та координаторка Рита й запросила в команду. Недалеко від мене якраз відкрилася нова локація в бібліотеці імені П. Загребельного, де я працюю досі.

Чому саме волонтерський проєкт, адже на цьому можна заробляти гроші?

Волонтерство для мене не про гроші, а про людей та досвід. Помітила цікавий парадокс, що під час карантину я віддалилася від людей, адже це означало небезпеку передовсім для близьких мені людей. Під час війни ми гуртуємося. Проєкт "Єдині" - це спільнота. Люди, які разом долають мовний бар'єр. Я усвідомлювала власну потребу бути серед людей, у спільноті. А як студентці й філологині, мені важливо набути цінного досвіду.

Який найяскравіший момент у твоїй роботі?

Подарунки від учасників. Хтось пригощає смаколиками, хтось подарував на згадку про себе закладку для книги. Найбільше мене розчулив подарунок пані з Херсона, яка виїхала з окупації. Це були стікери для нотаток та дзвоник.

Що найлегше і найскладніше у твоїй роботі?

Найлегше готуватися до клубу та проводити розмовні клуби. Коли набуваєш досвіду, заняття проходять динамічно та цікаво. Найскладнішим було почати. У мене трусилися руки на перших заняттях і я боялася заціпеніти, адже мала страх перед великою авдиторією.

Що ти можеш побажати людям, які хочуть стати частинкою цього проєкту?

Бажаю здолати страх та спробувати. Звичайно, важко наважитися. Ніхто не каже, що у всіх все виходить одразу. Може, ви знайдете себе не як модератор розмовного клубу чи модератор чатів, а доєднаєтеся до технічної підтримки тощо. Головне: зробіть крок, а далі разом побіжимо!