9 квітня 2025 року відбулося секційне засідання «Стилістика української мови» щорічної звітно-наукової конференції студентів і аспірантів «Освіта і наука – 2025». Аспірант 2-го року навчання Чжан Болінь запропонував до обговорення доповідь «Мовна норма в сучасному українському медіадискурсі в умовах глобалізації», яка викликала жваву дискусію. Владислав Гавриленко презентував результати роботи над дослідженням «Медійний проєкт «Автоіндустрія»: реалізація та перспективи», Денис Ліщук висвітлив цікаву й актуальну нині тему «Комунікативні стратегії і тактики міжнародних перемовин», а студентка Аліна Войцехівська поділилася висновками роботи над темою «SMM для медійників: особливості мережевих комунікацій».

8 квітня 2025 року відбулося пленарне засідання щорічної звітно-наукової конференції студентів і аспірантів "Освіта і наука – 2025" факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, на яке було запрошено викладачів, студентів та аспірантів. Із вітальним словом до учасників звернувся декан факультету професор Висоцький Анатолій Васильович та завідувачка кафедри української літератури професорка Ліпницька Інна Миколаївна, організаторка наукових конференцій на факультеті. Учасники виступили з цікавими доповідями на актуальні теми, що викликали жваві дискусії. Зокрема Латка Юлія Олександрівна (401 СОУА) запропонувала для обговорення тему «Фрейм «жінка-лідер» у промовах Олени Зеленської»,

8 квітня 2025 року студенти нашого факультету мали унікальну можливість поспілкуватися з представником Посольства Королівства Данії в Україні. Під час зустрічі обговорювали важливі питання сучасності. У політичному блоці йшлося про підтримку України з боку Данії: військову допомогу, фінансування, а також бачення причин російського вторгнення. Не менш цікавою була дискусія про освіту. Здобувачі освіти запитували про наявність релігієзнавства в данських школах, про повагу до вчителів у Данії та шляхи, як покращити ставлення до педагогів в Україні. Окрему увагу приділили питанню боротьби з корупцією у вищій освіті – представник поділився досвідом Данії та можливими ідеями для реформ в Україні.

У п’ятницю відбувся черговий вечір критичного мислення, гостем якого став Андрій Куликов – український журналіст, очільник Комісії з журналістської етики, співзасновник «Громадського радіо» та колишній співробітник BBC у Лондоні. Головними темами дискусії стали: сила слова, журналістські стандарти, виклики української журналістики в умовах війни та нові тенденції у медіасфері. Спікер поділився власним досвідом роботи «в полі», обговорив складнощі професії та наголосив на важливості об’єктивності. Пан Андрій давав ґрунтовні відповіді, аналізуючи ситуацію з різних боків. Зустріч була емоційною – аудиторія не раз вибухала сміхом, але в деякі моменти стримувала сльози.

Нещодавно відбулася зустріч з Анною Бабінець, головною редакторкою та керівницею розвідувальної агенції "Слідство.Інфо". Під час заходу обговорили ключові аспекти журналістської діяльності, зокрема робота журналістів-розслідувачів, методи перевірки інформації та стратегії боротьби з переслідуваннями. Зустріч розпочалася з обговорення якостей, необхідних для роботи журналістом-розслідувачем. Анна Бабінець наголосила на важливості аналітичного та критичного мислення, адже розслідувальна журналістика базується на фактах та доказах. Вона підкреслила необхідність ретельної перевірки інформації перед публікацією. Особливу увагу приділили методам перевірки інформації.

"Якщо ви захочете зробити штучний інтелект своїм другом – він вам допоможе", – вважає Олександр Краковецький, керівник ІТ-компанії DevRain та фахівець у сфері штучного інтелекту. Він став гостем вечора критичного мислення, що відбувся 26 березня 2025 року. Штучний інтелект уже проник у безліч сфер життя – від автоматизації монотонної роботи до освіти. Він спрощує процеси, аналізує великі обсяги інформації та допомагає в творчих завданнях. Та чи не означає це, що деякі професії, зокрема редактори та журналісти, можуть втратити свою актуальність? "Ми живемо в період трансформації, коли світ ще не готовий до глобальних змін, але вже усвідомив, що майбутнє настало. Тому ні – професії для людей не зникнуть.