«Коли медіа популяризують музей, то це, безумовно, є важливим кроком у поширенні інформації. Проте я б хотіла вийти на новий рівень, де сам музей стане своєрідним медіа-ресурсом. Йдеться не просто про наявність усіх можливих соцмереж, а про здатність формувати думку та донести повідомлення так, щоб їхня сила впливу була на рівні з іншими ресурсами, які ми щодня споживаємо». Такою думкою 18 березня в межах вечорів критичного мислення поділилася запрошена гостя – Юлія Ваганова, директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. У контексті розмови було піднято питання національної ідентичності. Музей – це місце розвитку, колекції якого прагнуть утримати увагу відвідувачів якомога довше.

«Ніколи не знаєш, який біль ховає людина, що говорить з тобою. Презумпція турботи має стати нашим громадянським обов’язком», – Олександра Матвійчук, очільниця Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру. Під час зустрічі обговорили ключові питання: важливість і особливості документування воєнних злочинів, комунікацію з жителями окупованих територій та виклики, які постануть після їхньої деокупації, а також сприйняття війни в Україні та світі й труднощі донесення українського контексту до міжнародної спільноти. Говорячи про власну інформаційну гігієну, Олександра Матвійчук зазначила, що правозахисники, які документують воєнні злочини, мають професійну деформацію.

19 березня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Максима Рильського – українського поета-неокласика, перекладача, публіциста, громадського діяча, літературознавця, академіка. З цієї нагоди керівництво УДУ імені Михайла Драгоманова, викладачі та студенти факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка відвідали могилу письменника на Байковому кладовищі, щоб ушанувати митця, покласти квіти на місце його вічного спочинку, згадати творчий та педагогічний доробок Максима Тадейовича та провести вільні читання поезій неокласика. Проректор з наукової роботи, професор Торбін Григорій Мирославович оголосив низку заходів, що відбудуться в УДУ імені Михайла Драгоманова

Разом із розмаїттям ресурсів з’явилося й багато інформаційного шуму. Призначення критичного мислення – відокремлювати цінну та актуальну інформацію від непотребу. 6 березня студенти відвідали вечір критичного мислення у компанії учасників хіп-хоп гурту «Танок на майдані Конґо» – Олега Михайлюти (Фагота) та Олександра Сидоренка (Фоззі). Гості жваво обговорювали українську культуру та музику, наголошуючи, що творчість завжди була для українців джерелом сили у складні часи. За їхніми словами, сьогодні молодь має безліч можливостей та доступ до інформаційних ресурсів, і важливо використовувати їх для реалізації своїх ідей. Однією з ключових тем вечора стала інформаційна гігієна – щоденний виклик для сучасного суспільства.

«Будь-який рух у бік якісного медіа – це крок до зменшення трафіку. Журналістика не має емоційно обслуговувати людей, а лише висвітлювати факти», – розповіла Катерина Каберник, шеф-редакторка видання "Бабель". У березні 2022 року Інститут масової інформації рекомендував "Бабель" як медіа, якому можна довіряти. Видання не лише потрапило до «білого списку» медіа, а й досі залишається там, тішачи читачів якістю своєї роботи. Під час дискусії  Катерина поділилася власним досвідом у створенні медіа. Вона наголосила на тому, як важливо дотримуватися інформаційної гігієни. Перевірка інформації є необхідною, особливо в епоху нових платформ. Проте, на думку Катерини, вирішальним є не лише сам ресурс, а й якість контенту.

3 березня 2025 року відбулася настановна конференція з організації виробничої практики здобувачів 3-го курсу спеціальності 035 Філологія факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка та керівниками й організаторами практики – завідувача кафедри української мови проф. Валентини Григорівни Шемет та завідувача кафедри української літератури проф. Інни Миколаївни Ліпницької. Керівники практики ознайомили студентів із вимогами до організації, програмою та оформлення звітної документації виробничої практики, яка цьогоріч безпосередньо пов’язана з першими кроками в науковій діяльності молодих дослідників-філологів,