Харківський правопис, затверджений 1928 року наркомом освіти Миколою Скрипником, називають також «правописом Скрипника», «скрипниківським» чи «скрипниківкою». Він був максимально наближений до живої народної мови та став одним з успіхів українізації, бо вперше на теренах України з’явився перелік правил, що поєднав у собі різні традиції. Майк Йогансен, Сергій Єфремов, Микола Хвильовий, Агатангел Кримський, Олена Курило, Олекса Синявський, Євген Тимченко – ці та інші відомі українці були творцями правопису, більшість із яких згодом репресував і знищив сталінський режим. У 1933 році правописна комісія переробила «Український правопис», визнавши норми 1927 – 1928 років «націоналістичними». Деталі тут

Студенти факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка разом із викладачкою Софією Денисюк волонтерили на Всеукраїнському форумі молодіжної роботи "Обʼєднані світлом" протягом 28-30 листопада. Програма заходу була насичена різними активностями: панельні дискусії з топовими спікерами молодіжної роботи та політики; майстерки методології роботи з молоддю; ярмарок можливостей; церемонія нагородження кращих практик молодіжної роботи; знайомство з партнерами з розвитку на панельних дискусіях і презентаціях. Наші студенти мали змогу познайомитися з провідними менторами, спікерами сфери молодіжної політики, послухати цікаві випадки в роботі з молоддю.

5 грудня 2024 року студенти відвідали вечір критичного мислення, де виступила Людмила Долгоновська – колишня радниця Валерія Залужного, авторка книги «Залізний генерал. Урок людяності» та експертка зі стратегічних комунікацій. На початку зустрічі Людмила наголосила на тому, що не кожен фейк варто спростовувати. Наприклад, команда головнокомандувача ігнорувала російські вкиди про Залужного, але реагувала на неправдиву інформацію про Сили оборони чи бойові дії. На запитання, як діяти у війні фейків, Людмила порадила: «Бачите фейк? Ховайте його. Поскаржтеся на акаунт, щоб вигадка поширювалась менше». Також вона звернула увагу, що Telegram-канали та соцмережі без премодерації — це осередки дезінформації.

З 26 листопада 2024 року на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка розпочато обрання дисциплін із загальноуніверситетського  каталогу. Студенти 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальностей 014 «Середня освіта (Українська мова і література)», 035 «Філологія (українська мова та література)», 061 «Журналістика» денної та заочної форм навчання обирають у програмному середовищі ІАСУ «Університет» дисципліни вільного вибору загальної підготовки на 2-ге півріччя 2024 – 2025 н.р. Модератори проф. Шемет В.Г. та викладач Білорусцева Т.М. провели консультацію щодо вільної освітньої траєкторії, наголосили на необхідності вибору таких дисциплін,

4 грудня 2024 року в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір, присвячений 90-річчю Раїси Іванченко – видатної письменниці, історика, публіциста, лауреата Шевченківської премії, професора, організований Національною спілкою письменників України. Раїса Іванченко – авторка роману "Клятва" про Михайла Драгоманова, за який влада в радянські часи звинувачувала її в буржуазному націоналізмі. Вона виховала покоління тих, хто здобув незалежність і зараз вириває її із лап ворога. Нині УДУ імені Михайла Драгоманова присвоєно імʼя цього видатного українця, і університет та факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка достойно представив на заході магістрант і поет Віталій Білозір.

Лише в лютому цього року факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка підписав Меморандум про співпрацю з Музеєм видатних діячів української культури, а вже в листопаді київська громадськість стала свідком цієї плідної співпраці. Цей рік у Музеї видатних діячів української культури пройшов під егідою відзначення ювілею Ольги Драгоманової-Косач – академіка ВУАН, видавчині, публіцистки, перекладачки, етнографки, педагогині, лідерки громадського українського руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст., яку справедливо називають матір’ю українського націоналізму, відомої української письменниці Олени Пчілки, яка своєю подвижницькою працею закладала основи української культурної та політичної незалежності.