Харківський правопис, затверджений 1928 року наркомом освіти Миколою Скрипником, називають також «правописом Скрипника», «скрипниківським» чи «скрипниківкою». Він був максимально наближений до живої народної мови та став одним з успіхів українізації, бо вперше на теренах України з’явився перелік правил, що поєднав у собі різні традиції. Майк Йогансен, Сергій Єфремов, Микола Хвильовий, Агатангел Кримський, Олена Курило, Олекса Синявський, Євген Тимченко – ці та інші відомі українці були творцями правопису, більшість із яких згодом репресував і знищив сталінський режим. У 1933 році правописна комісія переробила «Український правопис», визнавши норми 1927 – 1928 років «націоналістичними». Деталі тут

Чи відомо вам, що таке шиболет і настільки він важливий для кожного народу? Чому росіянам не піддається українське слово «паляниця», яке стало нашим загальнонаціональним паролем (тобто шиболетом)? Які особливості вимови звуків є в українській мові та як за фонетичними ознаками розпізнати українськомовного? Першокурсники факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова все це підготували для вас у відео й закликають переглянути його, щоб дізнатися багато цікавої та корисної інформації. Худчіш натискайте тут й отримуйте задоволення від переглянутого й почутого! Відчуваймо українську разом!

З Днем української писемності та мови, драгоманівська родино! Студенти факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка підготували для вас нове відео рубрики «Відчувай українську!», яке можна переглянути тут. Чи цікавилися ви, чому числівник "дев'яносто" вирізняється серед інших українських назв десятків – п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят? Чому не "дев'ятдесят"? Цікаво знати, що саме "дев'ятдесят" було давно в нашій мові і походить від праслов’янської форми зі значенням "дев’ять десятків". Навіть у словнику за редакцією Б. Грінченка зазначена ця форма. Чому ж тоді в сучасній літературній українській мові вона позначена як діалектна і чи можна її відновити?

Чи відомо вам, що українське дієслово має чотири часи: теперішній, майбутній, минулий і давноминулий (колишній плюсквамперфект)? Яке значення має давноминулий час, що був широко вживаний у староукраїнській мові XVI-XVIII ст., а згодом зник з активного вжитку, але продовжує жити в народній мові та художній літературі? Який важливий для кожного українця документ фіксує цю часову форму? Першокурсники факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова підготували для вас відео, яке радимо переглянути та дізнатися цікаву інформацію. Відчуваймо українську разом! Переглянути відео можна тут.

Чимало українців через воєнний стан в Україні досі перебуває за кордоном, зокрема в країнах Європи. Чи завжди вони грамотно вживають українською назви держав? Як правильно називати країни і які назви вживати не варто – у нашому черговому відеоогляді від ініціативних першокурсників. Переглянути можна тут. Дякуємо країнам-партнерам за підтримку нашої держави у воєнний період. Вивчаймо особливості назв, практикуймо знання та відчуваймо українську! Дякуємо українським мужнім воїнам за те, що виборюють право жити у своїй вільній країні і бути щасливими вдома, бо хоч би як добре не було за кордоном, а в Україні найкраще!

«Офлайнові зустрічі в стінах університету», «У стінах університету розпочала свою роботу V Міжнародна наукова-практична конференція», «08 квітня 2023 року в стінах університету відбувся День відкритих дверей» – такими заголовками рясніють українські інтернет-видання. Що ж відбувається в стінах університету? Лекції, семінарські заняття, цікаві заходи… Чи справді ми спілкуємося з викладачами та студентами в академічних стінах, чи, може, в приміщеннях бібліотек, навчальних авдиторіях, актових залах? Відповідають наші першокурсники в новому відео традиційної факультетської рубрики «Відчувай українську!»