8 жовтня 2024 року відбулася настановна сесія наукового відділення Філології «До світу через мови: учнівський науково–дослідницький лінгвістичний проєкт» (секції «Українська мова», «Польська мова та польськомовна  література»). До сесії долучилися здобувачі освіти закладів загальної середньої та позашкільної освіти, учні-члени Київського обласного територіального відділення МАН України,  їхні наукові керівники, а також науково-педагогічні працівники Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Київського національного лінгвістичного університету.

У День працівників освіти і День територіальної оборони подяка і вітання всім, хто навчає боротися, навчає і бореться! Доземний уклін тим, хто поєднує ці види діяльності, читаючи лекції в окопах. Повага і шана всім учителям, гарантам майбутнього, за професіоналізм та щоденну сподвижницьку працю на освітянській ниві. Освіта – це галузь, яка працює на перспективу, це інвестиція в наше майбутнє. Дякуємо педагогам за жертовність та героїзм у роки війни, адже  продовжуєте свою роботу, незалежно від умов та обставин. Дякуємо, що формуєте майбутнє України вже сьогодні! Безмірної сили духу нам! Нехай все буде добре під мирним небом України! Зі святом, шановні викладачі та студенти факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка!

Студенти «Медійної школи» нашого факультету в межах серії вечорів критичного мислення від "Фундації Суспільності» зустрілися з Олексієм Ерінчаком – засновником книгарні-кав'ярні "Сенс". "Сенс" – це стартап, який успішно працює вже майже три роки. Спершу книгарня була орієнтована на поширення української літератури. Власник розповів про запуск і реалізацію ідеї, поділився викликами, які виникли на шляху, та тим, що мотивувало їх відкрити такий заклад. «Поширення українських видань було моєю позицією ще до повномасштабного вторгнення. Звичайно, багато хто казав: "У вас нічого не вийде, українські книги не популярні, ви не заробите грошей". Але наша головна мета – не гроші.

Громадська організація "Фундація Суспільності" провела перший захід в межах серії вечорів критичного мислення за участі ведучого радіо НВ Дмитра Тузова та журналістки Катерини Федотенко. Темою зустрічі був вплив російської пропаганди на інформаційний простір України, а також важливість усвідомленого споживання інформації та протидії дезінформації. Під час заходу обговорили механізми роботи російської пропаганди та методи, які використовують для маніпуляції громадською думкою. Спікери наголосили на необхідності критичного мислення, особливо для журналістів, які повинні вміти аналізувати інформацію, відрізняти факти від фейків та допомагати суспільству орієнтуватися у великому потоці новин.

Чи відомо вам, що українське дієслово має чотири часи: теперішній, майбутній, минулий і давноминулий (колишній плюсквамперфект)? Яке значення має давноминулий час, що був широко вживаний у староукраїнській мові XVI-XVIII ст., а згодом зник з активного вжитку, але продовжує жити в народній мові та художній літературі? Який важливий для кожного українця документ фіксує цю часову форму? Першокурсники факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова підготували для вас відео, яке радимо переглянути та дізнатися цікаву інформацію. Відчуваймо українську разом! Переглянути відео можна тут.

Вивчаючи питання походження української мови за програмою курсу «Сучасна українська літературна мова», 4 жовтня 2024 року студенти 103 філ групи факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка разом із доценткою кафедри української мови, заступницею декана Оксаною Гаврилюк відвідали лекцію «Графіті Софії Київської» Національного заповідника «Софія Київська». Слухали про розвиток освіти в княжі часи, знайомилися з кириличним письмом 11 століття, візантійським літочисленням, читали написи на стінах, що містять унікальні риси української мови, зокрема повідомлення про смерть київського князя Ярослава Мудрого, бачили автограф Володимира Мономаха, розгадували цифрове значення літер кирилиці.