Нещодавно в Українсько-данському молодіжному домі відбулася перша Локальна асамблея для молоді, в якій із зацікавленням взяли участь і студенти нашого факультету. А серед організаторів заходу наша викладачка Софія Василівна Денисюк. Під час заходу обговорювали важливі теми: інклюзію, мову ворожнечі та ідентичність. Зустріч розпочалася з інтерактивного асоціативного знайомства, що допомогло створити дружню атмосферу, наповнену довірою та підтримкою. Молодь активно дискутувала в колі однодумців, зокрема про питання ідентичності. Разом учасники створили "айсберг особистості" – метафоричну модель, яка показує, що видно про людину ззовні, і що приховано глибше, як ці особливості можуть перетинатися та впливати одна на одну.

22 травня 2025 року в Меморіальному будинку Лесі Українки Музею видатних діячів української культури відбувся small talk «ІНАРАК. Як вигадували “мовних терористів”?» в межах виставки «Справа СВУ: страсна весна 1930-го», до якого долучилися студенти й викладачі факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка. Модераторка заходу драгоманівка Інна Галак – кандидатка філологічних наук, заступниця директорки Музею видатних діячів української культури – провела екскурсію виставковими залами, висвітлила питання значення внеску Інституту української наукової мови, установи в складі ВУАН, яку очолював академік Агатангел Кримський, а головним завданням якого було унормування українського правопису

Ми знаємо Максима Тадейовича як поета, академіка, майстра слова, але не всі знають, що 12 років він був учителем. «Я сам учителював довгенько… На власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли вчителі…». Саме про це студенти на викладачі Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, зокрема факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, говорили 22 травня 2025 року на зустрічі з його онуком, теж Максимом Рильським, у межах Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Постать Максима Рильського в українському культурному просторі». Він показав усім архіви, рукописи, фото, зокрема на якому дідусь тримає його ще малого на руках.

Серія зустрічей із колегами з Ганноверського університету продовжується. Під час останньої сесії студенти обговорили ключові глобальні тенденції, які формують сучасну міжнародну журналістику. Одним із найпомітніших зрушень є очевидний занепад інституту іноземної кореспонденції. Попри високий інтерес до міжнародної тематики, зокрема до воєнної журналістики, журналісти зіштовхуються з дедалі більшими ризиками в зоні конфліктів, що ускладнює незалежне й точне висвітлення подій. Також розглянули, як цифрова трансформація змінює медіаіндустрію. Традиційні бізнес-моделі, які будувалися на дефіциті каналів поширення (друк, ефір), втрачають ефективність в умовах безмежного простору інтернету.

21 і 22 травня 2025 року відбулися секційні засідання звітно-наукової конференції «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету» кафедр факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка за підсумками наукових досліджень викладачів за 2024 рік. Зокрема викладачі кафедри стилістики української мови представили для обговорення різноаспектні актуальні проблеми сучасної лінгвостилістики. Канд. філол. наук, доцент, завкафедри Тетяна Ткаченко в доповіді «Демінутиви в системі образного мовомислення Миколи Вінграновського» зазначила, що функції демінутивів у мові творів Миколи Вінграновського можна поділити на дві основні групи.

21 травня 2025 року на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка відбулася гостьова лекція Карамана Станіслава Олександровича (доктора педагогічних наук, професора кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка), присвячена лінгводидактичним стратегіям навчання майбутніх учителів української мови і літератури. Ця зустріч стала справжнім майстер-класом. Студенти не лише ознайомились із теоретичними положеннями про лінгводидактичні стратегії, а й отримали фахові практичні інструменти, які зможуть використовувати у своїй майбутній педагогічній діяльності. Особливо цінним виявилося розуміння того, що навчання має бути свідомим процесом,