17 грудня 2024 року відбулося засідання Науково-методичної ради факультету, на якому було обговорено низку питань щодо вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Члени ради обговорили удосконалення системи забезпечення академічної доброчесності на факультеті, зокрема проаналізували перевірку магістерських робіт на Штучний Інтелект в системі StrikePlagiarism. Також розглянули перспективи акредитації освітніх програм у 2024-2025 навчальному році з урахуванням індивідуальних освітніх траєкторій як частини ініціатив МОН щодо трансформації змісту освітніх програм на першому (бакалаврському), другому (магістерському) і третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти.

4 грудня 2024 року гаранти освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти «Середня освіта (Українська мова і література)», «Філологія (українська мова та література)», «Журналістика (видавнича справа та редагування), другого (магістерського) рівня вищої освіти «Середня освіта (Українська мова і література)», «Філологія (українська мова та література)», «Журналістика (Редагування в засобах масової інформації та видавнича діяльність)» та третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Філологія» взяли участь в онлайновому вебінарі, який організував Відділ ліцензування та акредитації. На вебінарі були розглянуті питання, пов’язані  з особливостями процедури акредитації під час війни.

Гаранти освітніх програм факультету долучилися до семінару, який 11, 12 та 17 грудня провели Відділ акредитації та ліцензування, Навчально-методичний центр, Центр моніторингу якості освіти УДУ імені Михайла Драгоманова. Керівник відділу акредитації та ліцензування Ірина Василівна Григоренко окреслила етапи створення освітньої програми: порядок її відкриття, обгрунтування необхідності відкриття нової програми, погодження з науково-методичною радою факультету, розробка проєкту опису програми, експертиза проєкту, затвердження освітньої програми тощо. Завідувач організаційно-методичного відділу Юлія Борисівна Виноградова ознайомила учасників з оновленим Положенням про навчально-методичне забезпечення

Харківський правопис, затверджений 1928 року наркомом освіти Миколою Скрипником, називають також «правописом Скрипника», «скрипниківським» чи «скрипниківкою». Він був максимально наближений до живої народної мови та став одним з успіхів українізації, бо вперше на теренах України з’явився перелік правил, що поєднав у собі різні традиції. Майк Йогансен, Сергій Єфремов, Микола Хвильовий, Агатангел Кримський, Олена Курило, Олекса Синявський, Євген Тимченко – ці та інші відомі українці були творцями правопису, більшість із яких згодом репресував і знищив сталінський режим. У 1933 році правописна комісія переробила «Український правопис», визнавши норми 1927 – 1928 років «націоналістичними». Деталі тут

11 грудня студенти медійної школи мали унікальну нагоду відвідати вечір критичного мислення з Василісою Степаненко – відомою українською журналісткою, лауреаткою численних нагород, зокрема Пулітцерівської премії, та однією з ключових авторок документального фільму «20 днів у Маріуполі». Ця зустріч стала емоційно насиченою подією, присвяченою важливим темам: документуванню історії під час війни, відповідальності журналістики та силі справжніх історій. Василіса Степаненко поділилася унікальним досвідом і розповіла про виклики, які стояли перед нею та її командою в умовах зйомок під час облоги Маріуполя. "У той момент я дійсно зрозуміла, що люди почали сходити з розуму від відсутності інформації, а не їжі",

5 грудня 2024 року студенти відвідали вечір критичного мислення, де виступила Людмила Долгоновська – колишня радниця Валерія Залужного, авторка книги «Залізний генерал. Урок людяності» та експертка зі стратегічних комунікацій. На початку зустрічі Людмила наголосила на тому, що не кожен фейк варто спростовувати. Наприклад, команда головнокомандувача ігнорувала російські вкиди про Залужного, але реагувала на неправдиву інформацію про Сили оборони чи бойові дії. На запитання, як діяти у війні фейків, Людмила порадила: «Бачите фейк? Ховайте його. Поскаржтеся на акаунт, щоб вигадка поширювалась менше». Також вона звернула увагу, що Telegram-канали та соцмережі без премодерації — це осередки дезінформації.